fbpx

Рік часу я вів подвійне життя, і все було добре. У нас з Аллою була домовленість і “кодові” повідомлення, і це працювало. Та одного дня Вероніка таки мене розкусила і виставила за двері. Я не мав куди подітися, тому не обдумуючи подзвонив Аллі в дверний дзвінок. Я навіть уявити не міг, яке потрясіння мене чекає

Я насолоджувався романом з молодшою ​​жінкою. Я думав, що моя дружина ніколи про це не дізнається. Однак правда таки спливла на поверхню. Дружина прийшла подивитися, як я займаюсь спортом. Але я в той час був з іншою жінкою. Більше не було сенсу брехати, і я сказав правду.

У мене є, на жаль, досвід, як мати і переховувати іншу жінку від дружини. Лише згодом я зрозумів, що це була велика помилка. Коли Вероніка про це дізналася, то прогнала мене.

Я наївно думав, що моя нова любов прийме мене до себе. Але я помилився. Я насправді був для неї просто “гарно проведеним часом”.

Я жив подвійним життям більше року. З Аллою я познайомилася в ресторані, де відбувалася зустріч з партнерами. Вона сиділа за барною стійкою і кидала на мене очима. В один момент я набрався сміливості і пішов, щоб з нею познайомитися.

Через кілька днів вона запросила мене на обід. Уже було зрозуміло, що між нами відбувається. Вона притягувала мене до себе наче магніт. Я просто втратив голову. Коли вона запросила мене до себе додому, я навіть не думав відмовлятися. Це було для мене щось нове і цікаве.

Те, що Алла була на десять років молодша, мене вже дуже зацікавило. Я мав задля чого так ризикувати. Ми почали регулярно зустрічатися. Понеділок і середа були нашими днями.

Я сказав дружині, що записався в спортзал. Ще вона похвалила мене, що добре, що я щось для себе роблю. Добре продумана гра, чи не так?

У нас з Аллою були чіткі правила. Ми не зустрічалися на людях, ми не писали жодних повідомлень, лише короткі кодові дзвінки, які не могли нас розсекретити.

Весь рік я мав дві жінки. І вони подобались мені обидві. Вероніка – добра дружина, яка з любов’ю піклується про нашого сина Мирончика, якому десять років.

Якщо чесно, то з дружиною мені нічого не бракувало. Просто, мабуть, мені завадила буденність і стереотипність, яка заповзла під наші обкладинки.

Завжди все було вибудовано, сплановано заздалегідь. Ніщо не могло мене здивувати. І, можливо, тому я зустрічався з Аллою. Вона була як свіжий вітерець. Вона змусила мене відчути себе чоловіком.

Але все пішло не за планом. Я не розраховував на те, що Вероніка колись прийде подивитися, як я займаюсь спортом. У той день, коли я мав бути в спортзалі, вона прийшла до мене. Проблема була в тому, що мене там не було. Коли Вероніка запитала, де я був, я не міг брехати.

Я признався у всьому, після чого Вероніка виставила мене за двері. Мені було нікуди подітися. Єдиним виходом була Алла. Я з’явився на її порозі без попередження, де мене чекало ще одне потрясіння.

– Чоловік вдома. Сьогодні це неможливо, – тихо сказала вона біля дверей.

– Чоловік? Ти заміжня?

Я здивувався. Словом, вона мені сказала, що її чоловік їде по понеділках і середах, тому ми могли зустрітися саме в ці дні.

Я сказав їй, що мене кинула дружина, і сподівався, що вона мені допоможе. Але вона дала мені зрозуміти, що насправді я просто “іграшка” на деякий час. Ні більше, ні менше.

Вона мене теж вигнала. Я залишився один. Я живу в маленькій квартирі. У мене син раз в 14 днів. У мене залишилися лише очі для плачу.

Який же я телепень! Чим тільки думав, коли зв’язувався з іншою жінкою.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page