fbpx

Рішення, яке я прийняла, не просте. Сину я спадок залишати не збираюся. Зателефонував мені і запитав, чи я вихідна, а я йому відповіла, що вже 5 місяців як вийшла на пенсію. Вона і фінансову допомогу пропонувала, самі розумієте, які у нас пенсії. Але я ще бадьора, грошей мені вистачає. Та й у банку деякі заощадження є

Рішення, яке я прийняла, не просте. Сину я спадок залишати не збираюся. І ось чому.

Після виходу на пенсію я почуваюся нікому не потрібною. А в мене є двоє дорослих дітей: син і дочка. Якщо Маринка ще іноді заглядає в гості на чай, а Вітя зовсім не зв’язується зі мною, не дзвонить. Недавно він зателефонував мені і запитав, чи я вихідна, а я йому відповіла, що вже 5 місяців як вийшла на пенсію.

Я завжди дбала про дітей однаково. Все життя намагалася забезпечити Віктора й Маринку всім необхідним. А на старості років діти наче забули про мене, особливо старший син.

Лише коли ти старий і нікому не потрібний, розумієш, що все життя ти був сам за себе. І ось, коли ти віч-на-віч зі своєю старістю, усвідомлюєш все. Починаєш думати, як прожити решту років, як себе забезпечити, чим себе зайняти. Хтось нянчить онуків, хтось садить огірки на дачі, а я плачу дні і ночі безперервно, не розуміючи, за що мій син так зі мною робить. Що я зробила йому?

Я виховувала сина і дочку сама, працювала, як і всі, щоправда, отримувала аліменти від колишнього чоловіка. Він порядна людина. Іноді лише аліменти нас і рятували. Всяко бувало. Діти ніколи не були голодними, а я могла й недоїдати, щоб вони нічого не потребували. Росли розумними та ввічливими, а тут таке.

Маринка ще заходить до мене, коли може. Вона записала мене на пілатес, показала в Ютубі кілька уроків з англійської мови. Вчитися ніколи не пізно. Дочка дуже піклується про мене, готує їжу, допомагає прибирати.

Вона і фінансову допомогу пропонувала, самі розумієте, які у нас пенсії. Але я ще бадьора, грошей мені вистачає. Та й у банку деякі заощадження є.

А ось син працює на двох роботах, забезпечує свою дитину. У нього два кредити, дружина в декреті, тому всю увагу він приділяє їм. А я залишилася осторонь його уваги.

Недавно я два тижні не могла Віті додзвонитися. Спочатку думала, що з телефоном щось, але решті додзвонювалася з першого разу.

А якось прийшла Маринка відвідати, то вона мені й розповіла, що абонента можна заблокувати, щоб не чути дзвінки. Спочатку я дуже переживала, плакала, не могла зрозуміти, у чому перед сином завинила. А потім зрозуміла, що ні в чому не винна, я просто стала не потрібна рідному синові.

Тож я вирішила оформити заповіт на свою дочку. Все, що я маю, я їй віддам. Маринка піклується про мене, доглядає, як маленьку дитину, дуже хвилюється, що я сама живу. Вона завжди готова поговорити, питає, як у мене справи, допомагає у всьому.

Якщо щось трапиться, я тільки на дочку й сподіваюся. От і подумала, що правильно буде спадок їй залишити. Синові про це повідомила, щоби потім не дивувався. Все чесно. Та Вітя лише плечима знизав.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page