fbpx
життєві історії
Робота, каструлі, пилосос, швабра, телевізор, телефони, нечасті зустрічі з друзями і батьками, дитсадок і школа – ми з Максимом і не зчулися, як щастя і радість від буття разом перетворилися на всю оцю рутину. Якось я вирішила: досить. Повернувшись одного разу додому з відрядження, я чекала теплої зустрічі з чоловіком: нова зачіска, біла сукня, соковитий, ніжний відтінок помади. Швидко піднялася сходами, а там

Робота, каструлі, пилосос, швабра, телевізор, телефони, нечасті зустрічі з друзями і батьками, дитсадок і школа – ми з Максимом і не зчулися, як щастя і радість від буття разом перетворилися на всю оцю рутину.

Якось я вирішила: досить! Треба знову стати для власного чоловка тою самою.

Повернувшись одного разу додому з відрядження, я чекала теплої зустрічі з чоловіком: нова зачіска, біла сукня, соковитий, ніжний відтінок помади. Швидко піднялася сходами, а там!

Ні, я не відчула аромату французької парфуми. І не виявила там молодої німфи. Навпаки. Все чудово. Сім’я за 2 тижні моєї відпустки відчула мамину відсутність і зараз непідробно рада: два карапузи та дочка-підліток зустрічають у дверях і навіть собака привітно махає хвостом.

Я заспокоїлася: «Вдома. Щастя. Чи ні? А де тато? І тут-таки почула звідкись із глибини квартири: (як виявилося, у спальні йшов футбол):

– Люба, це ти? Привіт! Значить, скоро вечеря?

Я чекала на цю зустріч.А Макс – просто вечерю. Так, ми разом цілу вічність – 16 років. Але ж мене не було цілих 2 тижні і я чекала! Чекала квітів, обіймів, поцілунку. Але нічого! Мають рацію ті, хто каже, що найкращий спосіб не розчаровуватися в людях – нічого від них не чекати.

Нова зачіска одним рухом руки перетворюється на пучок, щоденну зачіску 90% молодих мам та домогосподарок. Помаду з’їв рушник, халат поглинув неоцінену чоловіком сукню. “Я миттю”, – кинула я і поринула у власні думки і справи.

«Коли у наших стосунках щось змінилося, і як допомогти чоловікові розглянути в мені не просто матір, дружину, домогосподарку, а молоду жінку, привабливу для оточуючих та здатну викликати інтерес чоловіка?» – думала я.

І, знаєте, саме в цей момент я зрозуміла важливу річ – починати треба з себе. І я почала.

Я кохаю чоловіка. Я вдячна Максиму за багато що: за наші хвилини щастя, з яких склалися дні та роки, за наших дітей, за те, що він такий і є у моєму житті. І тут мене осяяло: а чи знає він про це? Коли я востаннє дякувала Максиму? Адже кожномк чоловіку дуже важливе щире визнання та захоплення від своєї жінки: «Ти-молодець, я пишаюся тобою!»

І я почала це робити – дякувати, помічати, говорити про це.

Знаєте, тепер я можу сказати, що в нашому житті настав другий медовий місяць, і він триває вже близько 5 місяців. Я розкрила секрет сімейного щастя та довголіття стосунків!

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com