Родіон в неділю прийшов до мене в гості лише з Матвійчиком. Віра по справах поїхала в інше місто, тому я не упустила такої можливості, поговорити з сином по душам. Я навіть не сподівалася, що Родіон через мою пропозицію так обуриться. Але що я поганого хочу? Я просто мрію стати бабусею. Матвій, який би він не був, мені не рідний.
Мій Родіон одружився з Вірою, коли її синові було вже п’ять років. Його це не збентежило, я теж не стала відмовляти сина. І з невісткою, і хлопчиком у мене склалися найдружніші стосунки, Матвій майже відразу почав називати мене бабусею, а приблизно за пів року Родіон почув від нього слово “тато”. Свого батька Матвій не знав, Віра не хотіла говорити на цю тему, єдине, що вона сказала, що тата, як такого немає, і ніхто не буде втручатися в їхню родину. Ну і добре.
Минуло два роки, молода сім’я жила дружно, часто виїжджали на пікніки за місто, їздили відпочивати за кордон, словом, все було гаразд. Одне мене турбувало – вони явно не збиралися народжувати другу дитину. Зрозуміло Віра, вона вже має сина, але чому Родіон не наполягає на цьому?
Коли першого вересня ми всі разом відводили Матвія до школи, я від надлишку почуттів навіть заплакала, і знову в голові виникла думка: “От через шість-сім років і другого в школу б повести”.
З цією думкою я жила приблизно тиждень, вона не давала мені спокою, і ось, коли син прийшов з Матвієм в гості, я спіймала момент, і запитала:
-Родіоне, а тобі хіба своєї дитини не хочеться?
Син якось знітився:
– Мамо, Матвій мені як рідний, але ж це так складно – пелюшки, коляски, безсонні ночі…
Я зітхнула і не стала розвивати тему, вирішивши поговорити з Вірою.
Напевно, краще не починати з нею цю розмову. Коли я поцікавилася, чи не хоче Віра подарувати мені ще одного онука, вона підскочила, ніби вколов її хтось:
– Що я вам поганого зробила, Емілія Павлівна?
Я їй пояснила, що їхні стосунки стануть тільки міцнішими, якщо в сім’ї з’явиться спільна дитина, але у відповідь почула:
– А навіщо? У нас і так прекрасні стосунки, і, будь ласка, не потрібно їх псувати такими пропозиціями. Дитина у нас є – Матвій! Родіон для нього вже давно став батьком, ви ж самі бачите все. І взагалі, це наша з Родіоном справа, навіщо ви лізете?
Махнувши рукою, я вибачилася:
– Може, ти й маєш рацію, вибач, якщо що не так сказала…
Але все одно, я своєї думки не змінила, якщо Родіон з Вірою не матиме спільної дитини, їхні стосунки рано чи пізно можуть дати тріщину. Добре, якщо я помиляюся.
Ось скажіть мені ви, хіба я не права?
Фото ілюстративне
