Сьогодні у нас чергове свято. День народження сестра чоловіка. З деякого часу, я не люблю сімейні свята. Особливо якщо вони за участю улюблених родичів мого чоловіка.

Вся справа в тому, що я не працюю. Вже майже п’ять років. Раніше я працювала, як і всі люди, в офісі з 9.00 до 18.00. Стажу у мене майже 15 років. І в один прекрасний день зрозуміла, що втомилася. Дитина, готування, прибирання на мені. З якого дива я ще й повинна працювати.

Сказала про це роичам прямо. Я втомилася. Я йду з роботи.

Панікувати намагалися всі. Навіть моя мама, здавалося б порадій за дочу. Але ні, говорила мені: ,,Схаменися. У сім’ї повинні працювати двоє”.

І  не допомагало навіть те, що чоловік їй говорив: «Люблю вашу дочку – готовий утримувати її вічно».

Але мама, то моя змирилася з часом. Куди їй подітися. А ось з родичами чоловіка було складніше. Рішення вони, мого не розуміли. І грубо кажучи не схвалювали.

Здавалося б яка Вам різниця взагалі. Я у вас нічого не прошу. Але при кожному зручному і незручному випадку вони починали задавати мені питання.

Починали жаліти мого чоловіка: «Ігорку, бідний, один працює втомлюється». Начебто якщо я теж працювала, то Ігор втомлювався б трішки менше.

Далі починалися питання від бабці чоловіка:

– А ти збираєшся виходити на роботу.

Я абсолютно спокійно:

– Ні, не збираюся.

Але бачу, що бабця починає знервуватись:

– Вам не вистачає грошей!

– Нам на все вистачає, – я у відповідь.

– Подумай про дитину, його ще в інститут віддавати. Ти знаєш скільки коштує семестр?

– У мене є чоловік, він про все подумає.

А ці слова, бабцю ще більше нервували.

Що найцікавіше, у всіх цих жінок – моєї мами, матері чоловіка і бабці, загублено здоров’я на роботі. З якого дива я маю йти їхнім шляхом. Не розумію.

При чому навряд чи вони шкодують свого чоловіка, зятя, онука і сина. Їм це просто не зрозуміло, як це жінка не працює. З чого це. Всі працюють і ти працюй.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.