fbpx
життєві історії
Роман зі Святославом у мене стався ще в першому шлюбі. Потім ми лишилися друзями. Він кохав мене і всіляко підтримував і допомагав, поки я розлучалася, переїздила в інше місто до нового чоловіка. Коли я довго чекала чоловіка з піврічного відрядження з маленькою дитиною, Слава був поруч, ми знову стали близькі. І ось тепер не знаю, чия у мене дитина під серцем

Перший мій шлюб дав тріщину, коли я вийшла на роботу після народження дитини, почала розвиватися, будувати юридичну кар’єру.

Мій перший чоловік – бізнесмен, досить успішний для мого рідного райцентру. У нього свої магазини, підрядна бригада. Йому подобалося, що я сиджу дома, з дитиною, майже ні з ким, крім рідних і двох подруг, не спілкуюся.

Але ж Олег знав, що моя мрія – стати успішним юристом, нотаріусом, для цього я навчалася в університеті, і зробила паузу лише задля народження донечки і перших трьох років, які хотіла провести дома з дитиною.

Донечка пішла у дитсадок, і я вийшла з декрету. У мене була машина, я влаштувалася на роботу в обласному центрі за 30 кілометрів, їздила щодня на роботу і додому. Через два роки відкрила свій приватний нотаріальний кабінет.

Олег за цей час дуже змінився. Справа в тому, що він виявився неймовірно ревнивим, йому не потрібен був привід. Його виводило з себе те, що він просто уявляв, що серед моїх клієнтів є чоловіки, які дивляться на мене, посміхаються мені, а я – їм… Він майже щодня влаштовував мені вдома сцени, зривався на нас з донькою. В той же час він ніколи не відмовляв собі поїхати на кілька днів у лазню, на полювання чи риболовлю з друзями. Так далі було не можливо жити, але я вагалася, заради донечки намагалася зберегти шлюб.

Тут у мене і з’явився Святослав. Його мама була моєю клієнткою, він привозив її до мене кілька разів, так ми і познайомилися.

Його великі карі очі, у яких я з першої миті бачила щиру відданість і любов… І я дозволили собі розслабитися, вдихнути повітря, відчути себе коханою дівчинкою… Слабкою, бажаною, про яку піклуються і від якої нічого не вимагають.

Наш роман тривав два місяці, а потім я припинили наші стосунки. Мені треба було розібратися в собі, у своїх відносинах з чоловіком.

Та Свят лишився у моєму житті в якості найближчого друга. Він теж вирішив спробувати налагодити стосунки з дружиною.

Минув ще рік, і під час робочого відрядження на два тижні у столицю я зустріла Романа. І зрозуміла, що заради цього чоловіка я ладна на все, що саме його я чекала. Ми обоє не могли один без одного.

Два роки пройшли у дуже важких умовах: моє розлучення, переїзд у столицю до Романа, знімне житло… Все довелося починати спочатку, але ми впоралися.

Весь цей час Святослав не зникав з мого життя. Він по роботі з родиною теж переїхав до Києва. Він кохав мене, не приховував цього, але не переступав межу. Він всіляко підтримував мене і допомагав, поки я розлучалася, допомагав з переїздом в інше місто до нового чоловіка.

У Романа також є колишня родина й дитина, а через два роки спільного життя у нас народився синочок.

Власного житла у нас поки що не було. І Роман, з яким ми вже давно були в офіційних стосунках, поїхав на півроку у відрядження, щоб заробити таки на свою квартиру. Я теж вже починала заробляти онлайн-консультаціями, будувала плани про продовження власної справи вже тут, налагоджувала потрібні зв’язки.

Роман повернувся, і ми взяли квартиру, склавшись грошима, оформили її одразу на двох.

Та коли я довго чекала чоловіка з піврічного відрядження з маленькою дитиною і старшою донечкою, Слава дуже часто був поруч, і ми знову стали близькі… Але мова про те, щоб зійтися, не йшла. Ми – друзі, споріднені душі, близькі люди…

Але тепер я не знаю, чия у мене дитина під серцем. На кого вона буде схожою – на Свята чи Романа? Хто з цих чоловіків моя справжня доля?..

Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook