Ростислав пішов на небеса, коли мені навіть п’ятдесят не було. Я важко пережила втрату, але час лікує. У нас з ним троє дітей, які вже доволі дорослі. Старший Вадим одразу ж після університету одружився. Я не в захваті від такого раннього шлюбу, але це його вибір. Недавно вони зробили мене бабусею. – Мамо, тепер тобі не буде сумно. Онук “заповнить собою” весь твій вільний час. – Агов, а я цього хочу?
Мені 54 роки. Вже більше чотирьох років, як не стало мого улюбленого чоловіка Ростислава. Але, як то кажуть, час заліковує все. У мене хороші подруги, родичі, які не дають мені сумувати, і зациклюватись на минулому. Тому стараюсь думати тільки про хороше.
У мене троє дорослих дітей. Старший син Вадим закінчив університет, знайшов роботу і відразу ж одружився. Як на мене – рано, але це його справа. І через рік вже я стала бабусею.
Що ви думаєте? Вадим до мене приходить майже кожного тижня і:
– Мамо, візьми онука на вихідні! Ми ж молоді, ми погуляти хочемо!
Я, звичайно все розумію… Але, невже я стара і не хочу гуляти? Я хочу також увечері зустрітися з подругами, випити чашечку чаю з сирником.
Хочу записатися на йогу, зайнятися здоров’ям. Чому я повинна няньчити онуків?
Тут середній син минулого тижня сказав: – Мамо, у нас з Софією (це його дівчина) буде донечка, ми вже на 5-му місяці! Скоро тобі не буде нудно!
Вибачте, а хто сказав, що мені до цього було нудно? Мені було абсолютно нормально. Не нудно. Я хочу пожити для себе.
Тепер я не знаю, що мені робити. Я не переживу, якщо ще моя дочка скаже, що ось мамо тобі онук і вперед.
Як сказати дітям, що я хочу побути одна. Без онуків і їх уваги? Чому всі думають, що бабусі обов’язково хочуть займатися дітьми?
Нісенітниця все це. Жінки в моєму віці хочуть зустрічатися з подругами і ходити по театрах.
Бабусі, питання до вас. Чи охоче ви погоджуєтесь на такі пропозиції своїх дітей? Чи в радість все це?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
