fbpx

Розповім усе, бо мені цікаво ставлення інших людей до такого мого вчинку. Моя рідня дуже здивувалася, ніхто мене не розуміє абсолютно! Всі спантеличені. А я маю надію побудувати своє власне щастя. Рада, що вони будуть разом щасливі. Чоловік, яким я поступилася подрузі, дав мені грошей на нову квартиру і я її вже купила і оформила на себе, вона в іншому місті – там де я завжди хотіла жити. З Данилком я Едуарду не буду боронити спілкуватися, вони батько і син. Коли я виходила заміж за Едуарда, я його не любила. Виходила на зло коханому, який не хотів на той момент ще брати шлюб. Едуард на 12 років старший, розлучений, заможний, успішний. З роками я звикла, поважала, але не кохала. 5 років тому у сусідній квартирі оселилася Раїса. Жінка старша за мене на 7 років, але ми подружилися

Розповім усе, бо мені цікаво ставлення інших людей до такого мого вчинку. Моя рідня дуже здивувалася, ніхто мене не розуміє абсолютно! Всі спантеличені. А я маю надію побудувати своє власне щастя. Рада, що вони будуть разом щасливі.

Чоловік, яким я поступилася подрузі, дав мені грошей на нову квартиру і я її вже купила і оформила на себе, вона в іншому місті – там де я завжди хотіла жити. З Данилком я Едуарду не буду боронити спілкуватися, вони батько і син.

Зараз мені 33 роки і моє життя круто змінилось, можна сказати, що я все починаю з чистого листа.

Але розповім свою історію спочатку. Я з обласного центру, але з жити під час екскурсії закохалася в Київ і мріяла жити в столиці.

Та зі столицею не склалося. Вивчилась у виші в своєму місті, влаштувалася на роботу, зустрічалася з хлопцем, якого кохала безмежно.

І все у нас було добре. От тільки я у свої 26 вже хотіла жити разом, мати родину і дитину, а не просто зустрічатися. А Микита був не готовий до шлюбу.

Тому й сталося те, що сталося – ми розійшлися, кожен з нас пішов своїм шляхом. Розставання далося мені дуже важко. Але життя тривало і я зустріла іншого.

Коли я виходила заміж за Едуарда, я його не любила. Виходила на зло коханому, який не хотів на той момент ще брати шлюб. У Микити на той момент дівчини не було, про це мені сказали наши спільні знайомі. Але йому хотілося нагулятися. Що ж. А я створила родину.

Едуард на 12 років старший, розлучений, заможний, успішний. З роками я звикла, поважала Едуарда, але не кохала. Чоловік мене любив і я це цінувала, захоплювалася його розумом.

У нас все було. Ми жили в достатку, мали простору квартиру в новобудові. У нас народився син Данилко. Мій чоловік платив аліменти на двох дітей від першого шлюбу, але достатньо заробляв і для нашої родини. Ми їздили на відпочинок закордон і по Україні, чоловік подарував мені особисту автівку, син наш мав лише найкраще.

Але я чоловіка не кохала. Не зраджувала, ні. Але у якийсь момент помітила, що мені хочеться і подобається спілкуватися з чоловіками – моїми ровесниками, я в секунду стаю щаслива від компліментів чи легкого флірту. Але більшого я собі ніколи не дозволяла, не так вихована.

Все вирішив випадок. Зрадили мене. 5 років тому у сусідній квартирі оселилася Раїса. Жінка старша за мене на 7 років, але ми подружилися. Дочка її вже була доросла, жила окремо, а Раїса розлучилася з чоловіком, поїхала на заробітки в купила собі в нашій новобудові квартиру.

Ми почали спочатку чаювати іноді разом, потім ми з чоловіком запросили її до нес на якісь свята, коли до Раїси не змогла приїхати дочка. Так і закрутилася наша дружба. Я не люблю готувати, тож Рая постійно нас балувала якимись своїми смаколиками – налисниками, варениками, пиріжками.

Вона дійсно була хорошою господинею і при цьому гарно виглядала: ходила в зал і басейн, до косметолога. У неї був час і гроші на себе.

Коли ми збиралися разом, Раїса і мій чоловік завжди жваво розмовляли, я бачила, що їм цікаво спілкуватися одне з одним. А одного разу, коли ми сиділи за одним столом, я раптом помітила, що вони одночасно ведуть переписку в телефонах. Для мене раптом стало очевидно, що він пише їй, а вона йому.

Ну і все. Коли я у них прямо запитала, скільки тривають їхні стосунки, вони сказала, що трохи менше року. Я не боролося за чоловіка, родину, свій достаток – і саме цим найбільше здивувала своїх рідних.

Моя рідня дуже здивувалася, ніхто мене не розуміє абсолютно! Всі спантеличені. А я маю надію у свої 32 роки побудувати своє власне щастя  з чоловіком, якого дійсно кохатиму. І я рада, що Едуард і Раїса будуть разом щасливі.

Чоловік, яким я поступилася подрузі, дав мені грошей на нову квартиру і я її вже купила і оформила на себе, вона в іншому місті – там де я завжди хотіла жити, в Києві. З Данилком я Едуарду не буду боронити спілкуватися, вони батько і син.

Отже, зараз мені 33 роки і моє життя круто змінилось, можна сказати, що я все починаю з чистого листа. І щиро цьому рада. Всім бажаю гармонії і добра. Мені цікаво, чи вчинили би ви так, як я в цій ситуації? Чи повели б себе зовсім інакше?

З повагою, Олена М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page