fbpx
життєві історії
Сама я людина не дуже релігійна, тому до пропозиції брата поставилася досить скептично. Але мама дуже наполягала і я вирішила, що мені не складно, а людям приємно. Але вирішила уточнити, що я повинна буду робити як хресна. – Ти хрещена! Купи дитині комп’ютер! – вимагає Олексій, а Тимкові лише чотири роки. Але на обличчі Олексія теж промайнув якийсь незрозумілий вираз. Та добре, привітала, чай попила і поїхала

Я хрещена у свого племінника – сина мого молодшого брата Олексія. Різниця у нас з ним невелика, всього три роки. Але я поки сім’єю не обзавелася, а брат встиг одружитися і народити двох дітей. У старшої дитини – сина Тимка – я і стала хрещеною.

Сама я людина не дуже релігійна, тому до пропозиції брата поставилася досить скептично. Але мама дуже наполягала і я вирішила, що мені не складно, а людям приємно. Але вирішила уточнити, що я повинна буду робити як хресна.

– Та нічого особливого. Але якщо з братом і його дружиною щось трапиться, ти будеш зобов’язана піклуватися про хрещеника, адже не дарма ти станеш “хрещеною матір’ю”, – пояснила мені мама.

Нічого нового, в принципі, це на мене не накладало. Для мене якось само собою зрозуміле, що якщо щось трапиться з братом, я буду відповідальна за його дітей. Хоча б тому, що ми родина.

Тимофійчика хрестили в три роки, заодно з його молодшою ​​сестричкою Веронікою. Я принесла хлопчику подарунок, відстояла службу і на цьому про свої обов’язки хресної забула. Ні, я дзвонила Льоші, питала, як там Тимко, приїжджала іноді з гостинцями, дарувала подарунки на свята, все, як годиться, одним словом.

На новий рік я купила малому конструктор, Веронічці милу сукенку, обом дітям по солодкому подарунку і поїхала вітати. При вигляді подарунків дружина брата тоді скривила незадоволене обличчя, але я не звернула увагу, вона завжди була своєрідною і не дуже любить мене. Але на обличчі Олексія теж промайнув якийсь незрозумілий вираз. Та добре, привітала, чай попила і поїхала.

На Великдень купила хрещенику класну футболку і робота, але сама приїхати не змогла, застудилася. Передала подарунки для брата і племінника через маму.

В кінці вересня у хрещеника день народження, я вже почала придивлятися якийсь класний подарунок. А тут дзвонить Олексій.

– У Тимка скоро день народження, пам’ятаєш? – уточнив брат.

– Так, ось саме думаю, що йому подарувати, може підкажеш?

– Підкажу. Подаруй похреснику комп’ютер, – сказав брат. Я думала, що почулося, але він повторив. – А чого ти дивуєшся! На новий рік нісенітницю якусь подарувала, на Великдень теж. Ти ж хрещена, маєш дарувати дорогі подарунки!

Ось про таку функцію хресної мене ніхто не попереджав. Це раз. А два – навіщо чотирирічній дитині комп’ютер, що він з ним робити буде?

– Ну, зараз нічого, але років через два він зможе на ньому грати, – зам’явся брат. – А поки мультики буде дивитися,а потім же до школи піде, там без ПК ніяк.

Я сказала, що дарувати чотирирічеій дитині дорогущий подарунок, який йому ще й не потрібен, я не буду. Якщо ж брат вирішив реалізовувати свої забаганки за мій рахунок, то він не вгадав.

– І яка ти після цього хрещена? – вирвавши у брата трубку процідила його дружина. – На хрещениках економити гріх!

Я далі вжене слухала цю маячню і просто скинула виклик. Потім передзвонила мамі, переказавши розмову, щоб коли брат буде на мене скаржитися, у мами було уявлення про ситуацію не тільки з його боку. А у тому, що він поскаржиться, я навіть не сумнівалася.

Маму такий прагматичний підхід до вибору хресної матері теж здивував.

– А я ще здивувалася, чого це синові прийшла в голову ідея взагалі дітей хрестити. Раніше він Великдень з Різдвом плутав, а тут аж до таїнства хрещення дійшов, – дивувалася мама. – Певно, невістка цю “розумну” думка йому в голову вклала.

На день народження племінника я не пішла, так мене і не покликали. Але подарунок з мамою передала, звичайно, не такий шикарний, як хотів брат.

– Нам твої подачки не потрібні, – передзвонила мені дружина брата Софія. – Можеш забути, що у тебе є похресник.

Чую, що мені ще доведеться забути, що у мене є брат. З такою продуманою жіночкою інших родичів у нього скоро просто не залишиться, і я вмиваю руки першою.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page