Сама я живу на орендованій квартирі з родиною, бо ми втратили житло на Харківщині. Але недавно я вирішила дати притулок у себе ще й рідному брату Микиті. Ну а чого, здавалося б, ні? Думала, разом буде веселіше і вигідніше платити за комунальні, які ми ледве витягуємо. Але як же я пошкодувала, ви не уявляєте!
Я живу на орендованій квартирі, бо ми, як я вже сказала, раніше жили під Харковом, і звідти нам, через відомі події в Україні, довелося поїхати.
Життя змінилося. Тепер щоб оплачувати комуналку, пристойно одягатися та нормально харчуватися з двома дітьми, мені не соромно стежити за розпродажем, знижками, отримувати гуманітарну допомогу і відвідувати магазини секонд-хенду. Мій колишній чоловік нічим нам не допомагає, адже живе зі своєю новою родиною в окупації. Та мені нічого від нього й не треба.
Я ніколи не купую собі надто дорогі речі, на які потрібно працювати кілька місяців або довше. Зараз речі для мене – це зовсім не головне. Я завжди розподіляю бюджет так, щоб мої потреби відповідали заробітній платі.
Але недавно мені подзвонив мій молодший брат Денис і попросив прийняти його жити. Звідси йому ближче добиратися до місця роботи, і жити разом веселіше та вигідніше оплачувати комунальні послуги за квартиру. Це я спочатку так думала.
Але в реальності квартплату мені довелося платити з особистих заробітків і заощаджень. Мало того, наприкінці місяця я купувала продукти зі своєї кишені, бо у братика гроші миттєво випаровувалися: він витрачав усе на дівчину, з якою почав зустрічатися.
Його обраниця любила розваги, кіно, ресторани і дорогі подарунки. Навіть в такий час, як зараз. А до того, ж вона ще кругом і всюди бере з собою свою найкращу подругу, і Денису доводиться оплачувати рахунки за трьох, а в цей час подружка нашіптувала йому на вухо по секрету, що наречена хоче отримати в подарунок на день народження.
Приймаючи черговий презент від мого брата, Ліля тільки награно плескала довгими віями і вдавала, що щиро здивована, як кавалер здогадався про її заповітну мрію – сумочку, колечко, браслет тощо.
Вони з Денисом зустрічалися вже три місяці. Весь цей час, можна сказати, брат сидів у мене на шиї. Я терпіла до певного часу, але ситуація мені вже дещо не влаштовувала. Безперечно, я дуже люблю свого брата, але утримувати його не зобов’язана, у мене діти!
У якийсь момент мені захотілося відверто поговорити з рідною братом і пояснити, що його використовують. Але Денис образився і сказав, що я незаслужено намовляю на його наречену.
Місяць тому у Лілі був День народження, і вона замовила через подругу в подарунок фірмову сумочку. І Денис прийшов до мене просити у борг. Почувши суму, я обурилася:
– Це занадто! Це ж дві мої зарплати!
– Сестричка, виручи, будь ласка! Я віддам, обіцяю! – благав мене Денис.
Я, добра душа, пожаліла закоханого братика і дістала заначку. Він придбав за неймовірні гроші маленьку сумочку і підніс своїй дівчині. Ліля, звісно, дуже «здивувалася» такому дорогому подарунку. А я досі не можу собі пробачити своєї слабкості, бо заради цього жесту я позбавила дітей поїздок в зоопарк і розважальний центр.
Після цих подій я наполегливо запропонувала Денису орендувати окреме житло, і два тижні тому він з’їхав. Браткові довелося розраховувати тільки на свої доходи, бо позичати гроші я більше не збиралася.
Але запити його коханої не зменшились. Ліля швидко зрозуміла, що в Дениса став інший півень достатку й можливостей, і перестала відповідати на дзвінки. Брат і зараз дуже сумує.
А вчора я побачила, як колишня наречена Дениса сідала за кермо шикарної іномарки. Так, на такі подарунки у мого брата грошей немає! Щасливої їй дороги, а ми якось справимося!
От тільки я думаю: запросити брата знову жити до себе на квартиру, чи все ж краще нехай живе окремо?
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
