fbpx
життєві історії
Саме в цей новий рік я зрозуміла, що друзі мене просто використовували. Так хотіла все поміняти, та і цього разу нічого не вийшло. Обкрутили, завертіли так, що одумалася на наступний день. Ох і Іванка, ох і мудра в мене подруга. І чому я не використала в своїх цілях її ж методи, в голові не вкладається

Саме в цей новий рік я зрозуміла, що друзі мене просто використовували. Так хотіла все поміняти, та і цього разу нічого не вийшло. Обкрутили, завертіли так, що одумалася на наступний день. Ох і Іванка, ох і мудра в мене подруга. І чому я не використала в своїх цілях її ж методи, в голові не вкладається.

Цю історію я дізналася від своєї сусідки. Про те як вони з друзями Новий Рік зустрічали.

Було це років 15 тому. Жили були три сім’ї. У кожній родині, яка жила в однокімнатній квартирі було по одній дитині. Дружили, спілкувалися. Новий Рік традиційно разом зустрічали. Питання де і у кого зустрічати, не виникало. Карпенки – душа компанії, значить у них.

Незважаючи на те, що жили всі три сім’ї один від одного не так далеко, залишалися з ночівлею – нехай в крихітній однокімнатній збиралося шість дорослих і троє дітей – не біда. Хто в кріслі сидячи спав, хто на підлозі… Зате з ранку нікуди йти на поправини не треба.

І ось якось Ольга перед черговим Новим Роком, втомившись від постійних гостей, на питання подруги Стефи – де і у кого? відповіла рішуче: “Не у мене! Я теж вже хочу відчути себе гостею. Щоб мені догоджали, а не бігати постійно від столу до плити”.

Стефа на це відповіла: “А ми в цьому році в село поїдемо, до сестри”. Одне сімейство відпало. А ось Іванка запропонували спочатку посидіти у них, а потім – після святкового салюту біля міської ялинки – піти до Карпенків. Та зітхнула, але погодилася.

І ось, 31 грудня сім’я Ольги прийшли в дім до Іванки. Господиня на стіл накрила, і, як годиться, “мутненьку” піднесла. Відразу за першою-друга, тут же третя.

– Почекай, не шведи! Куди поспішаєш? – Здивувалися ті.

– Так… це, на відкриття ялинки щоб встигли, -пояснила Іванка.

Ті подивувалися, але погодилися: “На ялинку, так на ялинку”. Іванка тут же стала зі столу всі салати в холодильник прибирати, посуд мити і протирати, на місце ставити. Господар дістав пилосос, кімнату вичистив. І все це на очах у здивованих гостей. І тільки коли вдома запанував порядок – всі пішли на ялинку.

А після салюту новорічного – за традицією, до Ольги! Де і просиділи до 5 ранку, незважаючи на геть сонних господарів. І спати у них не залишилися, хоча їх і запрошували і йти раніше-не йшли. Чомусь не здогадалася Ольга пилососа дістати.

А як цього року відсвяткували новий рік ви? Не було ніяких цікавинок?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook