Ми з чоловіком вже півроку платимо моїй мамі за те, що вона допомагає нам з дитиною, з синочком Лесиком. Просто знайти хорошу няню у нашому маленькому райцентрі складно, а мені треба було вкрай вийти на роботу.
Мама чоловіка трохи старша за мою, тому ми їй першій запропонували няньчити Лесика, але вона не погодилася йти з роботи. І тоді ми запропопонували це моїй мамі. Мама погодилася, пішла на пенсію і тепер працює у нас нянею, отримує навіть більше, ніж була її зарплата у 6 тисяч, а ми платимо їй 10 000 гривень.
Нас все влаштовує, але ось Олександра Сергіївна собі місця не знаходить, і гнів її спрямований саме на мою маму – як так можна, брати гроші з дітей за допомогу з рідним онуком! Але я вважаю, що будь-яка праця має оплачуватися, особливо якщо врахувати, що для нас робить мама.
Ситуація у нас трапилася неприємна близько року тому. Чоловіка звільнили з роботи, яка нас забезпечувала, тому на сімейній раді було прийнято нелегке рішення виходити з декрету мені. Лесику на той момент виповнився лише рік.
Звичайно, такий вихід не влаштовував ні мене, ні чоловіка, але у нас іпотека і маленька дитина, доводиться крутитися. Хоча мій вихід на роботу панацеєю не назвеш, ми ледве-ледве зводили кінці з кінцями. Оскільки чоловік сидів з дитиною, ходити по співбесідах і повноцінно шукати роботу він не міг. З кожним місяцем в фінансовому плані ставало все складніше і складніше.
Тоді ми кинулися за допомогою до батьків. Просили посидіти з онуком кілька місяців, щоб чоловік зміг влаштуватися на роботу.
Нам всі поспівчували, поохали-поахали, але допомогти нічим не змогли, тому що всі батьки ще працювали.
Ми крутилися, як білки в колесі, але легше в фінансовому плані не ставало, але місяці через два на допомогу прийшла моя мама.
Вона сказала, що виробила мінімальний стаж і може вийти на пенсію. Єдине, про що вона попросила, це оплачувати їй комуналку, тому що на одну свою пенсію вона розгулятися не зможе, а пільг їй не належить.
Ми з радістю вхопилися за цю пропозицію.
Мама щодня приїжджала до нас, я йшла на роботу, а чоловік вирушав по співбесідах. Через тиждень він уже влаштувався на роботу, кращу і більш оплачувану, ніж була попередня.
У нас же вдома господарювала мама, в хорошому сенсі цього слова. Крім того, що вона сиділа з онуком, вона встигала за день ще зробити легке прибирання, погладити і попрати речі, приготувати їжу. Тобто, коли я приходила додому, мені не треба було мчати до плити або кидатися прасувати білизну. Це дуже розвантажило мій день.
Мені було незручно, що мама так працює у нас, але вона говорила, що їй не складно, а так хоч день швидше проходить. Але мені все одно було не по собі.
Я поговорила з чоловіком, він погодився, що мама повністю взяла на себе всі побутові проблеми плюсом ще й з дитиною від і до допомагає. Тому крім оплати комуналки було вирішено платити мамі зарплату. Завдяки допомозі мами я змогла вийти на підвищення, бо не бігаю за лікарняними та повністю можу поринути в роботу. Та й чоловік став отримувати більше, тому що є можливість брати роботу додому. Адже мені вечорами не потрібна його допомога, я сама прекрасно займаюся сином, не розриваючись між плитою і прибиранням.
Коли я озвучила мамі такий варіант, вона спочатку довго відмовлялася, говорила, що це неправильно, не хотіла брати гроші. Але нам з чоловіком вдалося переконати її, що вона робить дуже багато і завдяки їй наше життя стало легше, а гроші це не подачка, а чесно зароблені.
Зрештою, вона погодилася брати гроші. Всіх все влаштовує – у мене вдома чистота, порядок, смачна їжа і доглянутий син, у мами – відсутність фінансових проблем. Все чудово.
Незадоволена тільки мама чоловіка. Мама моя сама розповіла їй, що ми тепер платимо їй за допомогу. На питання, а навіщо було розповідати, мама зніяковіла і сказала, що якось до слова прийшлося, щовона навіть не подумала, що можна про це прмовчати. Вони обговорювали поїздку на море і мама похвалилася, що скоро у неї вийде накопичити на поїздку. Свекруха здивувалася і почала випитувати, як це у неї вийшло, ну мама і розповіла.
Свекруха спочатку мамі висловилася, що з рідними дітьми так не годиться, а потім до нас пристрибала своєю думкою ділитися. Розповіла, що ніколи такого в сім’ях не було, щоб за гроші допомагати, що треба безкоштовно, але чоловік осік її однією фразою, нагадавши, що вона взагалі не погодилася нам допомогти, коли її попросили.
Олександра Сергіївна ніби як замовкла на цю тему, але періодично все одно голосить, що мама обдирає нас.
А я думаю, що вона просто заздрить, що у нас все так склалося і всі задоволені. Вона тепер хотіла б також, та ось ніяк, запізно. Як любила казати моя бабуся, сопливих вчасно цілують. Ось так.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
