fbpx
життєві історії
«Селянко, заміж підеш за мене?» Підкладаючи мені пельмешок, Ніна з нальотом докору в голосі мовить:

З давніх-давен у мене завелася традиція: щоб просканувати настрій дружини, а то і просто її трохи розвеселити, щодня запитую у Ніни:

«Селяночко, заміж підеш за мене?»

Зазвичай вона одразу погоджується, іноді під настрій починає торгуватися за придане або просто щоб мотузки з мене повити, а часом і відмовляє, якщо вже я чим не догодив. Словом, така добра традиція, вже 20 років.

Якось раз вдома вечеряємо. Ніна сидить, злегка насупившись. А я від роботи ще не відійшов – у нас весь тиждень то завал, то аврал. Не розумію, що відбувається, і намагаюся делікатно дізнатися, що сталося. Все марно. Починаю трохи сердитися і з нотками погрози вимагаю:

«Говори вже, не тягни, в чому справа, що сталося?»

Підкладаючи мені пельмешок, Ніна з нальотом докору в голосі мовить: «Ти мене вже три дні заміж не кличеш. Я ж хвилююся!».

Не роздумуючи, запропонував їй руку і серце. А вона – о диво! – відразу ж погодилася. І життя у нас обох одразу налагодилося!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page