Оксана вродилася гарною, чорнявою, з білозубою відкритою посмішкою і крутими дугами брів. Хлопці майже з дитсадка атакували увагою, а що почалося в школі! Ми дружили, тому я все бачила сама, ми часто гуляли в одній компанії, вона брала мене з собою, хоч я на кілька років молодша.
Я була свідком, як хлопці за її увагу навіть билися, а вона крутила ними, як хотіла. Дорослі відносини вона почала десь років в 15, і ще до закінчення школи зібрала чималу «колекцію» коханців.
Сергій став її першим чоловіком, вийшла заміж Оксана за нього в 19. Але почала зраджувати хлопця ще до весілля, зі своїм другом юності. Я тоді питала в неї: навіщо будеш одружуватися, якщо не любиш, якщо він вже зараз не дуже тобі подобається?
– Він дуже хороша, надійна людина, з ним мені буде спокійно і добре, він подобається всій родині, мама мене «з’їсть», якщо я Сергія покину.
Весілля гучне. А потім – звичайне життя. Взяли будинок і машину в кредит, фінансово не легко стало, працювали обоє, тягнулися. Дітки не виходили, лікувалися паралельно. В той же час Оксана вела звичне для себе життя, міняючи коханців за спиною чоловіка.
А потім подруга запросила її на роботу до Києва за графіком: місяць – в столиці, місяць – дома.
Сергій відпустив, бо гроші дійсно були потрібні.
Через півроку Оксана завагітніла від брата київської подруги.
Сергій не хотів розлучення, готовий був виховувати чужу дитинку. Батьки сказали Оксані, що вона їм не дочка, що нового зятя ніколи не визнають. Але з часом, коли в Оксани й Сашка народилася Олечка, їх батьківські серця відтанули.
З Сашком Оксана офіційно не одружувалася, та прожили вони разом 7 років. Він виявився поверхневим, трохи розбещеним, заробляв мало. Все це Оксана швидко помітила. А коли Олі виповнилося 2 рочки, на святкуванні Дня народження дівчинки, Оксана поділилася зі мною:
– Знаєш, Сашко любить Олю, а вона – тата, тому я поки що з ним. Але я зустрічаюся з таким чоловіком!.. Він багатий, має свій бізнес, носить мене на руках. Він, звісно, одружений, та це нам не заважає бути щасливими.
Потім того чоловіка змінив інший коханець, після нього – ще якийсь… Хоча Оксана розповідала, що і Сашко, певне, не святий, що вона просто з ним не отримує того, що має отримувати жінка поруч з коханим.
Вистачило їх так, як я сказала, на 7 років. Розійшлися.
Пару років Оксана побула сама. Ну як сама – завжди біля неї поруч хтось із чоловіків.
Олі було майже 10, коли Оксана познайомилася з Віктором. Віктор мав дружину і двійко діток, невеликий магазин і частку в бізнесі з партнерами.
Віктор через рік залишив родину і пішов до Оксани.
Вони разом вже 15 років і щасливі. Оля виросла, та і Богдан, спільний син Оксани і Віктора, вже не маленький.
Живуть у власній хорошій квартирі в столиці, подорожують іноді. Віктор не часто, але спілкується з дітьми від першого шлюбу. Його колишня дружина досі сама, вдруге свою долю не зустріла.
Оксана кохає чоловіка і не зраджує його. Віктор її – теж. Це зрозуміло відразу, варто на них поглянути.
– Все моє життя до – це був лише мій шлях до нього, до Віктора, – сказала якось мені подруга.
Автор – Альона Мірошниченко.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Фото – flytothesky
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!