Від рідні чоловіка у мене вже, якщо чесно, голова обертом. Зараз ось наймолодший брат чоловіка хоче одружитися і зробив дівчині пропозицію, а ми, щоб ви розуміли, дізналися про це з інтернету, його дівчина опублікувала допис і похвалилася обручкою.
Вчора у розмові з чоловіком з’ясувалося, що якщо брат не зможе заробити гроші (у країні таке, роботи немає), то чоловік та ще один брат оплатять йому весілля.
У чоловіка у сім’ї багато дітей. Ми виїхали за кордон рік тому, у нас троє дітей. Мені не те, щоб грошей шкода, але справа в іншому.
У шлюбі з Максимом ми 6 років, із яких 5 років прожили в Україні. Жили ми в селі, чоловік завжди їздив на заробітки, особливо влітку. У нас було два городи, кури та інші тварини. Вся ця відповідальність за дітей та господарство були на мені.
Мені було дуже важко, бо не було з ким залишити дітей, але я якось справлялася. Мої батьки живуть в іншій країні.
А свекруха, крім трьох синів, має доньку, найстаршу, Тоня багатодітна, їй завжди допомагали: сиділи з дітьми, купували подарунки дітям, допомагали з городом, закрутками, особливо їй допомагав наймолодший, у якого зараз на носі весілля. Він сидів із дітьми, а свекруха часто приносила їм їжу.
Наприклад, на день народження тестя ми принесли торт, свекруха дала кожному по шматочку, а решту сказала, що віднесе дочці. Ну чи не дивно це?
Я розповім тільки один випадок їхньої «допомоги» мені. Ми з чоловіком нікому не скаржилися. Був час, коли старшій дитині було 3 роки, а молодшій навіть року не було. Я прихворіла, було так погано, що я не могла встати з дивана, не переносила запахи їжі, годувати та готувати їжу для дітей було нестерпно, я навіть не могла ходити.
Чоловіка тоді якраз не було вдома, він зателефонував своїм родичам із проханням допомогти мені. Свекруха подзвонила одразу, вона подумала, що я при надії знову, і сказала, що всі грубі жінки проходять через це, пройдеш і ти.
Я не стала пояснювати їй, що я не чекаю дитину, просто не мала на ці балачки сил. Багато чого можна розповісти про їхню «допомогу» нашій родині. Свекруха з тестем вважають, що я найкраща невістка, вони кажуть Максиму, що йому пощастило, оскільки у мене м’який характер.
Так ось до моєї проблеми. Я не знаю, як вчинити у цій ситуації. Навряд чи брат зможе заробити достатньо грошей на весілля. Мені не дуже хочеться конфліктувати із чоловіком через ці гроші. Ми вже повністю сплатили недавно дороге лікування свекра.
Я не жадібна, просто мені прикро через таке споживацьке ставлення до мене та до моїх дітей. У мене зі свекрами нормальні стосунки, ніколи не було суперечок, завжди все мирно й людяно, але це вже якось занадто, нам гроші й для своєї родини потрібні не менше.
Сестра чоловіка, до слова, якій усі допомагали, щойно розпочалося повномасштабне вторгнення, поїхала до Росії – у неї чоловік звідти. Свекруха часто каже, що їй там дуже важко, грошей майже немає, у них борги, і з дітьми їй уже ніхто не допомагає. Але мені якось байдуже давно на ту Тоню з усією її сімейкою, чесно.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість