fbpx
життєві історії
Сестра довгий час мовчала, але зрештою хвилювання за дочку перемогло. – Я до тебе в суботу приїду. Розмова серйозна є, – повідомила Катерина по телефону. Я чекала і сама хвилювалася, доволі дивний у сестри був голос. – Ти повинна приглянути за Лесею. Не багато мені вже залишилося. – Мурахи з моєї шкіри не сходили довгий час, оскільки Каті всього сорок чотири

Сестра довгий час мовчала, але зрештою хвилювання за дочку перемогло. – Я до тебе в суботу приїду. Розмова серйозна є, – повідомила Катерина по телефону. Я чекала і сама хвилювалася, доволі дивний у сестри був голос. – Ти повинна приглянути за Лесею. Не багато мені вже залишилося. – Мурахи з моєї шкіри не сходили довгий час, оскільки Каті всього сорок чотири.

– Трохи більше семи років тому моїй сестрі лікарі сказали невтішне! — каже Любов Василівна. — Їй тоді сорок чотири роки виповнилося… вона довго мовчала і нікому нічого не говорила, а потім одного разу зателефонувала і попросилася приїхати до мене на серйозну розмову. Я тоді навіть уявити не могла, про що може йти мова. Доньку мала розумницю та красуню, в університеті вчилася, здавалося б, живи і радій.

– Ясна річ, що їй було на той час зовсім не до радості.

Катя мені цю новину повідомила без сліз. Я спершу навіть не повірила.

– Ти у своєму розумі, такими речами жартувати?

А вона мені сказала, що їй зараз не до жартів, адже лікарі їй дали лише шість місяців. Я тебе тільки про одне прошу, щоб ти за Лесею наглядала!

– Леся – це її донька?

– Так! Їй тоді лише дев’ятнадцять виповнилося. Дівчина навчалася на другому курсі університету. Зрозуміло, що вік дуже небезпечний. І не дитина, але ще й не доросла. Менше ніж через рік після цієї розмови сестра пішла з життя. Лесі материна однокімнатна квартира дісталася в новобудові.

Сестра Любов Василівни, Катерина, пішла від чоловіка, коли її доньці виповнилося десять років. Її чоловік пішов у забуття попередньо встигнувши повісити на дружину пристойний кредит. Декілька років після розлучення сестра вибиралася з фінансової ями.

Між сестрами були досить близькі стосунки, і вони завжди підтримували один одного.

– Спочатку, Катерина на двох роботах працювала, — ділиться Любов Василівна, — де вона тільки на той час не працювала: вранці під’їзди мила, а ввечері кур’єром підробляла. Дякую Богові, що донька у неї була дівчинкою відповідальною та самостійною.

Перші кілька років після розлучення Катерині довелося жити в режимі сильної економії. Сестра влаштувалась на престижну роботу з гарною зарплатою, завдяки чому швидко розплатилася із кредитами.

Згодом нам з нею дісталася спадщина у вигляді просторої трикімнатної квартири в центрі міста. Я від своєї частки відмовилася на її користь. Вона продала квартиру і купила в столиці.

Леся до цього часу школу закінчила та вступила на бюджет до університету. Катерина мріяла накопичити грошей та купити доньці однокімнатну в іпотеку.

Проте її мрії так назавжди залишилися мріями. Леся залишилася одна, а Любов Василівна пообіцяла сестрі, що за її донькою наглядатиме. Дівчина жила за гроші, які мати відкладала на покупку для неї квартири. Після третього курсу донька почала підробляти, а після закінчення університету влаштувалась на гарне місце. Любов Василівна систематично телефонувала племінниці і дізнавалася, як у тієї справи.

Леся допомоги тітки не особливо потребувала. А взимку вона зателефонувала тітці і повідомила, що виходить заміж. Любов Василівну ця звістка напружила. Любов Василівна знала, що племінниця зустрічалася з якимсь хлопцем, але про заміжжя Леся ніколи не говорила. Тітка сказала, щоб вона свого нареченого привезла до них на оглядини, а племінниця відмовилася, пославшись на те, що зараз не середньовіччя, мовляв, приїдете на весілля ось там і познайомитеся.

Тітка часу втрачати не стала і навела довідки про кавалера Лесі. Начебто з усіх боків хлопець абсолютно позитивний, за одним винятком – у нього немає власного житла.

Любов Василівна почала племінницю розпитувати, де вони збираються жити. Леся відповіла, що є де.

Тітку дуже насторожило те, що після весілля чоловік запропонував Лесі продати мамину однокімнатну і купити дві в іпотеку і причина була тут не в цікавому стані племінниці, а в тому, що її чоловік себе в її квартирі господарем не відчуває.

Леся добре розуміє, що квартира, яку вони куплять при розлученні буде ділитися на них двох із чоловіком, але вона в цьому нічого поганого не бачить. Любов Василівна запропонувала Лесі з чоловіком підписати шлюбний договір, так та й чути нічого не стала і ще сказала, щоб тітка не в свою справу не лізла.

А як ви вважаєте, може насправді тітка перегнула пилку і полізла не в свою справу, тому що племінниця сама вже жінка доросла і може без сторонньої допомоги вирішити, як їй краще вчинити.

А може тітка права, що наполягає на шлюбному контракті, щоб через молодий вік і відсутність життєвого досвіду племінниця не наламала дров і не залишилася біля розбитого корита?

Фото ілюстративне