fbpx
життєві історії
Сестра Марина маму до сліз засмучує другий тиждень, чую, скоро я не витримаю. Мама у нас людина м’яка, намагається всім допомогти і догодити, а сестра як бронепоїзд, користується цією маминою рисою. Зовсім вже країв не бачить! Так. сестриному сину недобре у мами, але чому мама має під онука підлаштовуватися? Світ на племіннику не зійшовся

Сестра Марина маму до сліз засмучує другий тиждень, чую, скоро я не витримаю. Мама у нас людина м’яка, намагається всім допомогти і догодити, а сестра як бронепоїзд, користується цією маминою рисою. Зовсім вже країв не бачить!

Так, сестриному сину недобре у мами, але чому мама має під онука підлаштовуватися? Світ на племіннику не зійшовся, я так вважаю.

Батька не стало вже давно, мама більше заміж не виходила. Спочатку виховувала нас, а потім звикла жити сама.

– Я вже в тому віці, коли звикати до нової людини складно, – відмахувалася мама. – За стільки років звикла вже сама, мені зручно. До того ж, у мене є ви.

Я після школи вступила в сусіднє місто, сестра Марина через три роки теж поїхала вступати, але вона обрала столицю. Після навчання я повернулася в рідне селище, а сестра залишилася у Києві.

Мама, звичайно, кликала мене жити до себе, місця всім вистачить, але я звикла бути сама собі господинею, та й мама теж. Навіщо псувати спільним побутом хороші взаємини? Я місяць пожила з нею, поки не знайшла роботу, потім орендувала квартиру і з’їхала. Марини приїжджала раз на рік, частіше дзвонила.

Заміж ми з сестрою вийшли в один рік. Ні я, ні вона не влаштовували якесь особливе торжество, відзначили скромно в колі сім’ї і декількох найближчих друзів.

Ми з чоловіком осіли в нашому рідному містечку, з дітьми вирішили ще почекати. Потрібно розібратися з житлом і стати на ноги. А ось Марина майже відразу після весілля обрадувала нас новиною: вона при надії. Ми привітали її, мама прямо розцвіла в очікуванні онука чи онуки.

Сестра народила хлопчика, назвали Єгорчиком. Мама їздила допомагати з малятком, приїхала засмучена.

– Сварка у них на сварці, вдома така напружена обстановка, що там неприємно перебувати. Я спочатку думала, що це через мене, але зять сказав, що я найменша з проблем, – ділилася мама переживаннями. – Хвилююся, розлучаться вони… Обидва з гонором, обоє нікого не чують, тільки себе.

Мама мала рацію. Шлюб сестри наказав довго жити, коли Єгорці виповнилося три роки. Марина зібрала речі і переїхала в рідне місто, почала облаштовуватися тут. Ми, звичайно, допомагали, як могли. Перший час жили вони з племінником у мами, але колишній чоловік платив сестрі дуже непогані аліменти, тому вона орендувала квартиру і з’їхала. Єгорчика вдалося влаштувати в садок, сестра знайшла роботу. Життя почало налагоджуватися.

В цьому році племінник пішов у перший клас. А Марина вирішила, що настав час налагоджувати особисте життя. У неї з’явився якийсь чоловік, з яким вона періодично зустрічається в своїй орендованій квартирі. Сина сестри на цей час забирала до себе мама. Вона чудово ладнає з онуком, та й племмінник приємний і не примхливий хлопчик. Іноді він залишався у нас з чоловіком, але частіше все-таки у мами.

Нещодавно мама знайшла і виходила маленьке кошеня. Спочатку хотіла кудись віддати, а потім прикипіла до нього душею і залишила собі. Дуже його любить. Але виявилося, що у Єгора на шерсть алергія. Ось тут почалися концерти Марини.

Вона в ультимативній формі зажадала від мами позбутися кошеня.

– Куди я його подіну? – дивувалася мама.

– Так на вулицю, звідки ти цього блоховоза і принесла! Ти розумієш, що у дитини це не жарти? Потрібно прибрати джерело подразнення, поки ситуація не погіршилася! – тисне на маму сестра.

Мама відповідала, що викидати тваринку, якій дала притулок, це низько і підло. Вона не витримає, якщо мама так вчинить.

– Тобто, те, що твій рідний внук страждає, тобі байдуже? Чудовий ти, мамо, вибір зробила, приблудна кішка дорожче здоров’я внука! – не вгамовувалася Марина.

Мама в сльози, подзвонила мені, все розповіла. Так мене це розізлило, що хотіла одразу Марині зателефонувати, а ще краще з’їздити, але мама зупинила.

Ну яка цікава! Мама погоджується до себе внука забирати, щоб вона там особисте життя могла налагодити, а сестра ще умови ставить? Гляньте, яка важлива курка! Мама могла б з Єгором в парку гуляти, або в зоопарк ходити, музеї який-небудь, щоб не вдома бути. Але тоді у сестри нічні побачення накриються.

І ця пані матері нерви тріпає вже другий тиждень.

Минулими вихідними Єгора не привозила, зате дала поговорити з бабусею по телефону, він плакав і говорив, що нудьгує. Уявляєте, як у мами серце заходилося?

Я тут вже не витримала, подзвонила сестрі.

– Ти своєю головою взагалі думаєш? Ти чого маму доводиш своїми заскоками? Піклуєшся про дитину, тоді йди зі своїм обранцем на його квартиру ночувати, а мама посидить з Єгором у тебе! Що ти їй наказуєш!

– По перше, у мого обранця немає квартири, де ми могли б зустрічатися. По-друге, це не твоя справа, ми з мамою самі розберемося! – фиркнула мені Марина і поклала трубку. Чоловік у мене відібрав телефон, я не передзвонила, хоча і хотілося.

Нічого. Якщо вона продовжить, я Олегу подзвоню, її колишньому чоловіку. Якщо сестрі син заважає особисте життя налагоджувати, то у дитини є рідний батько. Він життям дитини цікавиться, думаю, захоче її забрати. Хлопчик ще не був у Києві у свідомому віці.

Поділилася я думками з чоловіком, але він мені порадив не лізти, все одно винуватою опинюся. А я не можу не втручатися, мені маму шкода. Вона собі всю душу змучить, намагаючись догодити сестрі, а та тільки ще більше їй свої правила диктуватиме. Хіба я не права?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page