Я промовчала, але по дорозі додому дещо для себе таки вияснила – господарку треба зменшувати. Нема чого тих ледарів кормити.
Мої батьки щасливі люди, адже Бог їм подарував дві донечки.
Зі своєю сестрою ми завжди зростали в дружніх стосунках і в любові, яку нам з малечку прививали батьки. Щоб будь що, були підтримкою одна для одної.
Моя сестра молодша від мене на два роки, та на рушничок щастя, першою стала вона. Звати мою сестру Леся, і сьогодні вона у нас київська панянка.
Чоловік у Лесі директор фірми, займається ремонтами. Сама сестра працює вдома за комп’ютером. Виховують вони з чоловіком єдину донечку Златку.
Моє життя склалось трошки по іншому. Своє сімейне гніздечко я облаштувала поряд з батьками. Зростає у мене двійко діток. Мої батьки люди, ще тої закалки. Тримаємо ми ще велике господарство, поросятко, курей, качок і корову.
Скажу відверто, мене саму вже всі ці роботи напрягають, та з батьками сперечатись марно. Вони переконані, що без всього цього ми будемо бідувати.
Та цього тижня зателефонувала мені Леся і запросила до себе трошки погостювати. В чоловіка якраз на вихідних день народження, відмовок вони чути не хочуть, адже Андрій, так звати чоловіка Лесі, заявив, якщо ми не приїдемо до нього на день народження, то на свята нам його тоді не чекати.
Відносини у нас зі шваґром дуже дружні і теплі і щоб його не засмучувати, ми вирішили їхати.
Моя мама дізнавшись, що я їду до сестри, зарубала два бройлера, наготувала закруток, адже знає, що зять дуже їх любить, а Леся не консервує нічого на зиму. Тай ще багато всього домашнього, що вийшло аж чотири великих торби.
Погрузили ми все у машину і гайда на Київ. А там і тепла зустріч і обійми і багато радості, що ми знову разом. Коли почали ми з сестрою готувати нам вечерю, то вирішили запекти м’ясо курки з картоплею. Та сестра моя взагалі не вміє шанувати домашні продукти.
Обрізавши чисте філе вона шкірку і кісточки з м’ясом з яких ще можна б було приготувати смачненьку зупку чи бульйон, викинула у смітник. Що мені дуже не сподобалось.
А сирник, який я пекла для них з великою любов’ю, я побачила в тарілці для котика. Все це мені було неприємно побачити, та я не подавала й виду, про що потім шкодувала цілу дорогу додому. Хоча, якщо чесно, то на правах старшої сестри я мала повне право трохи розуму добавити.
Бачте, якою великою панянкою вона стала в столиці. Сама толком нічого приготувати не вміє, сім’ю годує напівфабрикатами а домашню птицю в смітник.
Та мамі буду вдома розказувати, щоб зменшити трохи ту господарку, бо сестрі вже передавати нічого не потрібно, бо і так все може опинитись на смітнику.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
