fbpx

Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!

Я в сім’ї молодша дитина. Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.

Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. Попереду маячив декрет, нестабільний заробіток.

До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру, скласти ці та її гроші разом, і купити на всіх більшу.

Мама її послухала і так і зробила. Моєї думкою не питали, та й я не була б проти. Мене ж на вулицю не виставляли, врешті решт.

Через два роки мені стало вже душно жити на території, яка належала одночасно двом господиням. Я не любила сидіти з племінником, не любила вислуховувати, що не маю права тут нічим розпоряджатися.

І ще через півтора року я просто втекла звідти. Спочатку до хлопця. Вчинила меркантильно, почала зустрічатися з ним якраз тому, що у нього була своя житлоплоща.

Але його все влаштовувало. Тож я рік жила у нього в обмін на “відносини”, потім накопичила пристойну грошову подушку і з’їхала. Далі життя пішло простіше.

Ні від кого не залежала, ні перед ким не звітувала. І зараз у мене своя іпотека, яку я виплатила більше, ніж наполовину. Дуже цим пишаюся, оскільки квартира моя: не моя і чоловіка, моя і мами, а просто моя!

І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе! А з якого, запитується? Твоя хата куплена майже повністю за власний кошт і з продажу маминої квартири. Ти ж уже практично підписалася на довічне сусідство з нею!

А то, бачте, моя черга з матір’ю жити! Я люблю маму, але мені більше подобається бачитися з нею, як з гостем або в ролі гостя. Жити з нею я не хочу. Спасибі, наковталася цього ще підлітком.

Але сестра запропонувала мені навіть допомогти закрити іпотеку в обмін на те, що я заберу маму до себе!

Ніби компенсація: вона так віддасть мені мою частку з продажу маминої квартири. Та тільки дякую, не треба, я сама з усім впораюся! Виїдає мені мозок чайною ложечкою, просить забрати маму. Не хочу. Буду жити сама! Таке моє бажання, і я маю на нього право!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page