Ми з Вінниці, нас у родині три сестри. Дві н0 нормальні, одна – геть не така як ми. Батьки ростили нас в турботі й любові, але на одній з нас це не відобразилося – на нашій середній сестрі Ользі. Вона досі не створила родини, живе сама як бадилина.
Я і старша сестра вивчилися, повиходили заміж, народили по двоє діток. У старшої діти вже дорослі і є онучка. У мене діти 8 і 5 рочків. Я їх обожнюю! Живемо ми з чоловіком у приватному будиночку, ми звичайно родина, яка не має космічного достатку, але щаслива, бо ми всі є одне в одного.
Ми зі старшою сестрою Марічкою часто навідуємо батьків, святкуємо з ними всі родинні свята. А Оля воліє свята й відпустки проводити в інших країнах та на курортах. При чому нікого з нас ніколи з собою не покликала наче ми їй не рідні. Ну ось така вона вдалася, не зрозумій, в кого.
А от заробляє Оля дуже багато, вона цим дуже любить вихвалятися. Так, вона має три вищих освіти, працює на двох роботах – от молодець!
І все ж сестра в мене дуже дивна, як можна так жити тільки для себе? Її 48 років, сім’ї немає, вихваляється тими грошима своїми – сяде й перераховує свої пачки євро, гривні. Каже, що заробляє 120 000 тисяч на місяць на своїх двох роботах.
Квартиру купила кілька років тому в новобудові, нову машину, подорожує часто, по салонах краси весь час, купу процедур для догляду і молодості робить. А толку, якщо вона все одно нікому не потрібна? Ні чоловіка, ні діточок, ні друзів щирих – лиш вона та її гроші.
Для кого живе наша Оля? Племінників подарунками не балує, друзям не допомагає, сидить зі своїми грошима. милується ними, а вона нею. Ото і є її єдина й найбільша любов.
Вчора я забігла до Олі увечері, а вона сидить їх рахує на своїй розкішній кухні, розклала навколо себе банкноти на столі. Я й запитала, чи не позичить мені 30 тисяч гривень на ремонт машини, бо у нас з чоловіком зараз зовсім скрутно – він велику суму своїй мамі а лікування дав недавно.
Але Ольга відмовила, хоч для неї це не гроші. Сказала, що давати близьким в борг – це тільки стосунки зіпсувати. А я їй відповіла, що завжди думала, що рідні люди для того й є одне в одного, щоб любити, допомагати і підтримувати у складні моменти.
До чаю її я не торкнулася, пішла в сльозах. Чоловік сказав, що й без неї впораємося, та сама й мама сказала – щоб я не переймалася, ну така от вона. Але я для себе вирішила, що своєю сестрою я відтепер цю людину просто не рахую, чужа вона мені й моїй родині.
Автор – Олена К.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
