Приїхала до мене сестра з села. Вся в синцях, реве:
– Чоловік пити почав, допоможи.
Я її на роботу до себе влаштувала, дитині садок оплатила, кімнату їм виділила. А квартиру мені залицяльник подарував, він одружений, але все годував обіцянками, що скоро розлучиться.
Почала сестра заробляти, про чоловіка свого навіть і не згадувала. Жили ми відносно мирно – нам ділити нічого було.
Тільки стала я останнім помічати, що витрати сестри зовсім не відповідають її доходам: то сережки золоті купить, то туфлі дорогі. Зв’язки між багатством сестри і охолодженням до мене мого шанувальника, я не вловила. А треба було задуматися.
Правда з’ясувалася коли я відпросилася додому з роботи. Прямо тьохнуло щось: треба додому.
А вдома я застала картину: дитина сестри в моїй кімнаті дивиться мультики, а сестра старанно випрошує золотий браслетик у мого коханця.
Я її пригріла, з убогості витягла – і ось вона подяка? І дитини адже не посоромилася, безсовісна.
Я кинулася на сестру з наміром повиривати її волосся, але була зупинена моїм одружених:
– Мила, ну ти що? У мене грошей вистачить на вас обох. Думай – або ви обидві, або я собі інших знайду.
– Та йти ти геть. Зараз, буду я ще з сестрою мужиком ділитися. Фигушки, іншого знайду.
А вона в сльози: давай мовляв, погоджуйся, не можна такого щедрого багатія розтринькати. Я, не довго думаючи, дрібнички її зібрала і стусана дала.
Хіба нормальні сестри так чинять? Як так – я її прихистила, а вона мені життя зіпсувала?
Вона ще й мамі на мене наскаржилась, вона мені навіть зателефонувала і почала вимовляти:
– Що, не могла з сестрою мужиком поділитися?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!