У мене є сестра-близнючка. Усе наше життя у нас були прекрасні стосунки, ми були поруч і завжди допомагали один одному, незважаючи ні на що. І ось тепер я про таке дізналася, що голова йде обертом.
Як тільки можна було до такого додуматися.
З дитинства мама одягала нас в однаковий одяг і заплітала однакові косички чи хвостики з вплетеними стрічками.
І навіть вже в дорослому віці ми старалися одягатися, якщо і не однаково, то дуже схоже за стилем. Ми сиділи за одною партою і ділилися з найпотаємнішим одна з одною.
Коли подорослішали, то стали обговорювати, як би було класно, як у фільмах, вийти заміж в один день, а потім стати мамами.
Все в кіно виглядає дуже мило, але в житті воно трішки не те.
Ярина зустріла свого Андрія, коли їй було 23 роки. Він добрий, милий, вихований. Я не раз говорила сестрі, що дуже радію за неї. І це справді по-щирому.
У мене навіть в голові не було такого слова, як заздрість. Я щиро бажала Яринці щастя.
На весілля вона була неймовірною красунею. Пам’ятаю, як побачила її з зачіскою і в сукні, то ледь зупинила сльози. Але це були сльози радості за свою половинку.
Ярина після весілля переїхала жити до чоловіка. Він з того ж міста, тільки в протилежній від нас стороні.
Ще декілька місяців все було добре. А з часом почались якісь дивні вчинки з боку сестри. Я телефонувала, запрошувала на каву, Ярина все знаходила якісь причини відмовити.
Потім були мої іменини. Мене звати Марія, тому іменини можна святкувати хоч кожного місяця. Я особливо це не робила, але сестру з зятем все рівно запросила цього разу, чисто символічно на каву з сирником.
Але на диво Ярина забігла всього на пару хвилин, бо Андрій дома і погано почувається, тому і не прийшов. А наступного дня я дізналася, що він навіть не знав, що я щось святкую, інакше б прийшов.
Я пропустила цю ситуацію. Але потім почалося повне ігнорування.
Мама просила в їх життя не влізати, тому я влізла головою в роботу, і не зважала на сестру і її життя.
Але нещодавно я вийшла зі своєї кімнати, і почула, що на кухні мама з кимось розмовляє по телефону. Не подумайте, я не планувала нічого підслуховувати, просто її інтонація мене збентежила з перших почутих слів.
– Не роби такого. Це твоя рідна сестра! Маруся не забере в тебе чоловіка. Що ти таке собі закинула в голову?
І тут до мене дійшло, що моя сестра хвилюється за те, щоб я не відібрала її кохання. Тому вона і перестала зі мною спілкуватися, а тим більше, водити до нас свого Андрія.
Мені стало так важко на душі.
Я нікому нічого не говорила. Я щиро вірю, що Ярина зрозуміє, що я їй не ворог, а навпаки…
Але як з цим тепер жити?
Автор – Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua