Як він злив її своїм неробством, якимось пасивним ставленням до життя. Вона була повною його протилежністю. Її день було розписано за хвилинами. Ще б пак: троє дітей (його тільки молодший), у кожного свої гуртки та інтереси. Всіх погодуй, розвези по заняттях. Та й роботу ніхто не скасовував.
Він звичайно теж працював, але якось мляво. У середині тижня міг узяти відгул і лежав весь день на ліжку, витріщаючись у телевізор і дивлячись нескінченні випуски новин.
Вона спочатку шаленіла, кричала на нього. Як багато жінок, вона не могла дивитися на незайнятого справою чоловіка. Але потім, коли він схоплювався при її появі і продовжував дивитися телевізор вже сидячи, вона зрозуміла марність своїх істерик і якось упокорилася.
Жила своїм життям. Він своїм. В одній квартирі. Син дуже любив тата, та й вона якось звикла до його існування поруч.
Дратувала відсутність фінансової підтримки з його боку.
– Це ж твій син! – Говорила вона. – Його треба годувати, одягати! Знаєш скільки гуртки зараз коштують?
– Країну лихоманить. Нині війна! Грошей немає ні в кого. – Спокійно відповів він.
– Ти сім років із нами живеш. Війни не було. І грошей від тебе також! Куди ти тільки їх спускаєш?
Увечері, уклавши дітей вона лягала і вирубалися до ранку, ледь торкнувшись подушки щокою.
Він відкривав свій старенький ноутбук, завантажував гру і, наближаючи то один, то другий квадрат сумно бурмотів.
– Так… Вхід у підвал, усередині троє дітей та бабуся. Дві… Ні, три коробки їжі… – Натискав на кнопку і – дзинь, з його рахунку списувалася чергова сума грошей.
– Перев’язувальні матеріали. Необхідні ліки. Сюди. А тут уже нічим не допоможеш. Чорт би взяв цей принцип невтручання, -розглядаючи черговий квадрат і хапаючись за голову, шепотів він. А ось сюди води, собачого корму. Забирай нечистий цю війну! Чому я не можу просто припинити її?
До самого ранку чувся його шепіт і звуки есемесок, що сигналізували про списання коштів з його рахунку.
Це дуже дивно. Але вранці обережно прочинивши двері і вслухаючись у звуки бомбардування, бабуся бачила на сходах коробки з їжею, в коридорі лікарні стояв контейнер із перев’язувальним матеріалом та ліками. А дідок із трьома таксами виявив у себе на балконі мішок собачого корму.
Автор – Ю.А. Некрасова
Слава Україні!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.
