Ще до весілля, Іван приходив до наших батьків і зізнався у в коханні і просив руки Ольги, але мама виставила його, сказавши, що там велика любов і сестра вже чекає дитину, і щоб він не руйнував їхнє щастя

Ще до весілля, Іван приходив до наших батьків і зізнався у в коханні і просив руки Ольги, але мама виставила його, сказавши, що там велика любов і сестра вже чекає дитину, і щоб він не руйнував їхнє щастя

Два роки тому сильно захворіла наша мама. Вона лежача: голова ясна, розмовляє нормально, але поводиться як королева, вона звикла поводитись так.

Сестра раптом відмовилася доглядати за матір’ю. Спочатку Ольга почала було активно за нею доглядати, але потім мама їй щось сказала, сестра пішла і вже 10 місяців не приходить, не провідує матір і бачити її не хоче. Коли я запитала, чому вона так чинить, вона сказала, що тільки зараз зрозуміла як мати понівечила її життя і що вона не відчуває до неї ніяких емоцій і розмовляти з нею теж не буде. Ще додала: “Вона на це заслужила”.

Я живу з мамою в одній квартирі, приватизованій на двох. Але мама заповіту не залишила, як поведе сестра себе, я не знаю. У сестри сім’я і двоє дорослих дітей, у мене дітей немає, тільки чоловік (у нього є син від першого шлюбу і я з ним дуже добре спілкуюся і чесно мені хотілося б свою спадщину в перспективі залишити не племінникам, а йому). Але мама черговий раз зіштовхнула нас з сестрою, хоча прекрасно знає, що ми з Олею не надто ладнаємо і в цьому теж її заслуга, тому що вона все життя нас налаштовувала одне проти одного.

Я кілька разів намагалася з’ясувати, чому така реакція у сестри і з десятої спроби вона мені розповіла. Коли Оля тільки збиралася виходити заміж, знайома нашої мами по службі прислала свого сина з якимось дорученням. Олі хлопець дуже сподобався і мабуть вона йому теж. Але мама нас завжди лякала, що мужикам потрібно тільки одне… Хоча за нами і доглядали, але сестра виходила заміж дівчиною і навіть перший раз поцілувалася тільки зі своїм нареченим і то, тільки після заручин.

Син маминої знайомої зустрічався з сестрою пару раз, і вони кудись ходили, гуляли, в кіно. Вона була така щаслива. Оля вже уявляла, що попрощається з нареченим і попросить у нього вибачення за все, тому що покохала іншого.

Та раптом коханий Іван зник, з’явився на горизонті лише після весілля Ольги, кілька разів приходив на запрошення батьків зі своїми батьками до нас в гості, іноді сестри не було вдома, іноді вони з чоловіком теж сиділи за загальним столом.

Я бачила, з якою тугою сестра і Іван дивляться один на одного. Сестра іноді не витримувала і йшла на кухню, а один раз він пішов за нею і тут же повернувся з гарячою стравою. Було зрозуміло, що вона не стала нічого пояснювати йому.

І начебто на цьому історія б закінчилася. Сестра одружена, але з чоловіком живуть не дуже добре. Вона зізналася якось, що як людина їй чоловік не дуже подобатися, але приречено сказала, що іншого немає. Я запитала про того хлопця. Сестра сказала, що мама після весілля через деякий час сказала: “Ну чого ти, як хмара чорна ходиш? Хочеш бути з Іваном, то не гай часу, одне другому не мішає”.

Я не зрозуміла, як з такими начебто міцними принципами мама могла порадити Олі, завести коханця. Сестра з чоловіком вже чекали дитину, і син знайомої просто зник з часом з горизонту, щоб не руйнувати сім’ю. Сестра, по-моєму, не дуже засмучувалася, але зараз з’ясувалося, що вона згадує Івана дуже часто, картає себе, що не пішла, що побоялася, зрадити свою любов. Так би це і залишилося таємницею, але мама примудрилася розповісти сестрі те, що вона не знала.

Виявилося, що ще до весілля, Іван приходив до наших батьків і зізнався у своїй любові і просив руки Ольги, але мама виставила його, сказавши, що там велика любов і сестра вже чекає дитину, і щоб він не руйнував їхнє щастя. Весілля вже було сплановане: батьки майбутнього чоловіка не останні люди, а тут молодий спеціаліст, тільки з інституту – голота, як вважала наша мама.

Оля часто журилася, кажучи: “Чому Іван зник без пояснень?”. Мама підтакувала: “Мужики всі такі, ось розлучишся, взагалі по руках підеш”. Вона вірила мамі до останнього і ось тут пазл у сестри склався. Сестру шкода, довіряти настільки навіть матері виявилося небезпечно.

Я теж беззастережно підпорядковувалася матері, соромно сказати, років до 35, зомбувала вона нас чи що? А зараз мати телефонує Олі: “Донечко, мила, вибач мене”. Але сестра, ні в яку, вчора я почула, як вона на матір кричала. Мама плакала, але і мені її чомусь стає не жаль. Ну не щира вона.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – uk.wikipedia

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook