Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м’якій іграшці у рекламній вікторині. Ішли і побачили хлопчика років 5-ти з особливими потребами, він був з татом. Ми віддали іграшки йому. Хлопчина сказав «Дякую». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик до цього не розмовляв кілька місяців.
Напередодні мого 17-річчя моя дев’ятирічна сестра Наталочка весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити до школи. І сказав:
– Ти вже можеш вручити мені свій презент.
Ще із заплющеними очима Наталочка потяглася і обійняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт із написом: «Дорогому братику на день народження!» У коробці я побачив одну купюру 10 доларів, дві купюри 10 гривень, одну купюру 2 гривні, одну купюру 1 гривню. Це були всі її гроші. Я її міцно обійняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось ходить навколо моєї машини. Я кинувся надвір. Все було, як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машину не пошкодила негода. Я був дуже вдячний тій людині.
Ці три невигадані історії про людську доброту говорять нам: так, наш світ недосконалий, але – прекрасний! Давайте один одному робити маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, а й увесь світ стане світлішим і добрішим.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
