fbpx

Ще недавно мої відносини з батьками, ріднею чоловіка були дуже добрі. Але я втнула дурницю… Не знаю, чи допоможуть вибачення. Виявилося, що весь цей час свекруха була біля паркану, в кущах малину збирала. Я її не помітила і показала, як то кажуть, своє справжнє обличчя…

З родичами чоловіка у мене нормальні відносини. Навіть хороші. Принаймні були до недавнього часу. Зараз розповім докладніше, як я накосячила.

Батьки чоловіка завжди передають мені гостинці, знають, які люблю, наприклад, фрукти, можуть спеціально заїхати і привезти ящик абрикосів спеціально для мене. Вважають мене відмінною дружиною, бачать, що син їх ситий і щасливий, за що мені дякують. Конфліктів у нас ніколи не було.

Люди вони хороші, але іноді їх поведінка мене не влаштовує, дратує. Вони можуть бути нав’язливими, питати щось дурне. Любові я до них не відчуваю, але й огиди теж. Не знаю, чому я до них так ставлюся, але буває ж таке? Люди тобі просто не особливо подобаються, без видимих ​​причин.

Так ось. Одного разу я розмовляла по телефону з мамою, в черговий раз обговорюючи поведінку батьків чоловіка.

Було це на дачі, я спеціально пішла за паркан, щоб мене ніхто не чув. У фарбах описувала їх поведінку і сміялася над ними. Виявилося, що весь цей час свекруха була біля паркану, в кущах малину збирала. Я її не помітила і показала, як то кажуть, своє справжнє обличчя…

Як вважаєте, вибачення допоможуть чи вже все втрачено?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, firestock

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page