fbpx

Ще в перших числах грудня мені зателефонувала Людка, моя двоюрідна сестра, що живе в самому серці Карпат, і запропонувала відсвяткувати новий рік і Різдво у них. Я вже навіть уявила себе серед височезних гір, але чоловік спустив мене на землю. Що я тільки не обіцяла: олів’є, холодець, шубу. Нічого не допомагає

Ще в перших числах грудня мені зателефонувала Людка, моя двоюрідна сестра, що живе в самому серці Карпат, і запропонувала відсвяткувати новий рік і Різдво у них. Я вже навіть уявила себе серед височезних гір, але чоловік спустив мене на землю. Що я тільки не обіцяла: олів’є, холодець, шубу. Нічого не допомагає.

Ще на початку грудня ми з чоловіком “подряпалися”. Він хотів би новорічні свята на дивані, лежачи перед телевізором. А мені хочеться до сестри з’їздити на Новий рік, яка мешкає в Карпатах. Тільки чоловікові не до душі моя витівка. А самій мені їхати не дозволяє. Що це за свято? Лежати перед телевізором і дивитися концерти.

Я вийшла заміж за “домосіда”. Сергій воліє відпочивати своєрідно: лежати, нічого не робити, їсти ласощі, пояснюючи це тим, що не відчуває після робочого тижня ні ніг, ні рук. Зате всякі смаколики в нього влазять. І фільми аж бігцем залітають! Але потрібна ж різноманітність якась.

Мені не вистачає вихідних відпочити. А ти мене ще кудись тягнеш. — обурювався чоловік, коли я намагалася його витягнути.

За його словами, тільки на Великдень та на Різдво він може розслабитися та відпочити нормально – дома.

– Всі вихідні можна вдома провести! Можна спати, можна їсти, можна валятися біля телевізора. Краса! Навіщо кудись їхати? Час на дорогу гаяти?

Я ж так відпочивала, поки була в декретній відпустці. Діти росли рік за роком, часто “соплі”, то в одного то в другого, нікуди сильно не вийдеш і не поїдеш. Добре, що ці часи позаду. Тепер діти – школярі, 1-й та 2-й клас. Тільки дозвілля залишилося тим самим.

Хлопчики хоч якимось чином відчувають різноманітність, їздячи екскурсіями та поїздками в школі. Батьківська трійка постійно організовує. Іноді виступаю у ролі супроводжуючого. Розважаюсь, як можу. Тільки мені часом час посеред робочого дня не підходить.

Натомість Сергій нічим не цікавиться. Йому потрібен диван, ліжко, крісло, телевізор та смачна їжа. Якщо надати все це йому, то можна на замок двері зачинити, а він навіть не спробує вийти кудись. Хіба що за продуктами, коли все з’їсть.

Минулого року зібралася я до подружки на Новий рік до Тернополя. Розвіятись, дітей розважити, поговорити з подругою. Так чоловік не відпустив мене. А сам не хоче їхати. Нібито, чого він там не бачив. А мені нема чого без нього віятись.

– Куди ти попрешся? У таку далечінь? Ти заміжня жінка, у тебе є діти, чоловік. Так що відпочинок має бути спільним.

– Ну давай з’їздимо разом, у чому річ. Я ж кличу тебе.

– Мені не хочеться. Я хочу відпочити. Я протягом року працював, можу я хоч на свята відлежатися!

І сам не гам, і іншому не дам. І нас не відпускає, і сам дома сидить. Хотіла сестру двоюрідну провідати цього року. Адже часто не наїздишся посеред року. Вона весь час у відрядженнях. А це ж свята сімейні, всі дома.

– Давайте, збирайтесь! – цього року сказала Люда з Карпат. Така краса навколо! Стільки подій. Навіть місто не впізнати. — каже вона мені під час нашої останньої розмови. Я й спалахнула поїздкою — торік нікуди не вибралися, хоч цього поїдемо. Адже хочеться на щось нове подивитися, розважитись.

Підійшла до Сергія. Кажу, що, якщо не хоче, може не їхати. Я залишу йому миску олів’є, холодцю наварю, а ми погуляємо з дітьми. Чим погано? Він проведе свята, як хоче, а я, як хочу. Кожному своє. Ніхто його не турбуватиме. І виспиться заразом.

Тільки Сергій цілу “бурю” закотив! Говорить, що сім’я має відпочивати разом.

– Що тебе тягне на пригоди? Невже треба вимотатися, втомитися в дорозі? Це обов’язкова умова якісного відпочинку? Невже ти за рік не набігалась? Я вимотався, сил ніяких немає.

– Так лежи і відпочивай, ми без тебе впораємося.

– Звісно, ​​розбігся. Це вже не сім’я, коли на новий рік і Різдво не разом. Порізно я не збираюся відпочивати.

Ось що ти скажеш? Я вже не можу перебувати в 4 стінах і постійно догоджати чоловікові. Хочу, щоб і діти розважалися. Звозила б їх на атракціони якісь. Ялинки, декорації – це ж так весело! Сьогодні не впевнений у завтрашньому дні. Візьмуть та й оголосять чергові “посиденьки дома”.

Часто замислююся про те, що настав час розлучитися напевно. Занадто ми із Сергієм різні. Він на поступки не йде, а мені поступатися вже теж сил немає. Якщо чоловік не схаменеться і не почне зважати на мою думку, то доведеться розлучатися. Причин тому безліч.

Що скажете? Хіба я не права?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page