– Ну, як ви тут без мене поживаєте? – Зрозуміли, що таки зі мною краще? – роздягаючись в коридорі питала, Антоніна Павлівна.
Ще з вхідних дверей Антоніна Павлівна питала молоду невістку, як у них справи, а та зухвало і сухо відповідала, і одразу ж поглядала на годинник: Цікаво, на скільки сьогодні? – Завдяки вашим молитвам, матусю, все в нас чудово, а якщо точніше сказати, то після вчорашнього дня нічого не змінилося. Ви ж до нас не раз в пів року то навідуєтесь.
Інна зі свекрухою, ніколи не сварилася, бо, з цією людиною, було неможливо посваритися. Антоніна Павлівна свято вірила, що вона все знає і вміє краще, і щиро дивувалася, як це невістка Інна цього не розуміє і не цінує, адже вона ж як краще хоче.
Коли Інна з Андрієм вже серйозно були налаштовані одружитися, він познайомив майбутню дружину з мамою. Та зустріла наречену сина з обіймами, було таке враження, ніби все життя чекала тільки її, Інна розчулилася, вона думала буде гірше. А потім майбутня свекруха засипала її запитаннями.
– А борщ з варениками ти готувати вмієш, а голубці, – свекруха назвала ще купу якихось хитромудрих страв з назвою, яких Інна навіть не чула, – Андрій дуже любить смачно поїсти, якщо ти не вмієш, нічого, я навчу… А як комірці відпирати у сорочках, а прасувати, нічого навчишся, я тобі допоможу…
Інна була здивована, вона вміла готувати, там котлет навертеть, борщ, суп зварити, запросто, і прати, і підлогу мити, все вона вміла, все-таки двадцять вісім років уже. Вона вважала, що цього цілком достатньо, для молодої сім’ї, але вона помилялася.
Вони одружилися, купили квартиру. Але так вийшло, що час підтискав, банк же після схвалення іпотеки, дає певний термін для вибору об’єкта, а вони переглянули всі варіанти, і в будь-якої запропонованої квартирі, був свій недолік. Тому, коли вже залишалися лічені дні, вони подивилися квартиру в останньому будинку, вона їм дуже сподобалася, і поверх, і тепла, і балкон пристойний, але був у цієї квартири один єдиний мінус, в сусідньому будинку жила свекруха. Тоді це здалося несуттєвим, і вони купили її.
Квартира була в хорошому стані, але вони все-одно хотіли зробити косметичний ремонт, тим більше Інна вже чекала дитинку, і молоді хотіли облаштувати дитячу кімнату до її народження.
Ось тут-то, Антоніна Павлівна і показала себе, вона була жінкою з важким характером, її енергії вистачило б на кількох людей. Вона показувала, розповідала, як краще зробити, радила і брала участь, буквально, в усьому, Інна так втомилася від її присутності, одне радувало, свекруха йшла ночувати додому. Чоловік втішав, – Ось закінчимо ремонт, мамі тут нічого буде робити, і вона перестане до нас приходити так часто…
Ага, свекруха ходила до них, як на роботу. Причому, вона не сварилася, не вчила Інну життя, вона просто переробляла все за неї, і так м’яко, делікатно, що у Інни язик не повертався посваритися з нею. Вона пробувала поговорити, переконати, що вона доросла людина, і сама впорається з господарством, куди там, свекруха незмінно відповідала, – Ну, я ж краще зроблю…, а то і сльозу пускала, і ображалася, як дитина, що її не цінують, вона ж від щирого серця.
Поки Інна носила під серцем дитя, вона тікала з дому, то на роботу, то до подруг, гуляла багато, якщо дозволяла погода, але коли народилася дитина, це стало просто неможливо. Її страшенно дратувала свекруха, яка шастає по квартирі, і наводили свій порядок. Інна, яка насидиться вночі з донькою, вдень хотіла відпочити, поки та спить, але просто не могла розслабитися, знаючи, що в будинку чужа людина, все-таки свекруха, їй по суті чужа, не дивлячись на всю її турботу.
На всі її скарги чоловік відповідав, – Радіти треба, мама допомагає, от подивися на своїх подружок, в милі бігають, щоб і за дитиною доглянути і по дому встигнути, а ти ще скаржишся… Загалом, він не розумів Інну, що їй не подобається, все ж добре, вдома чисто, обід завжди є, що ще треба?
А Інна вже виходила з себе, і напевно, так і закотила б скандал, але допоміг щасливий випадок. У свекрухи зламався телефон, швидше за все від старості, і син подарував їй новий смартфон, а Інна навчила користуватися. Вона без задньої думки показала, як виходити в інтернет, що там можна робити, і цей диво сайт, де можна знайти однокласників, однокурсників, і просто старих друзів, в загальному свекруха залипнула.
Тепер вона приходить до Інни, якщо у неї, щось не виходить, або не може включити інтернет, забуває, приходячи, навіть не згадує про брудний посуд, про прання і прибирання, не до цього їй. А як Інна рада.
– Я навіть подумую, може, на Новий рік, подарувати Антоніні Павлівні комп’ютер чи планшет, щоб вона його не змогла до нас притягти, – радісно розповідала Інна подрузі, – нехай займається, і до нас не ходить, краще я до неї навідаюся, якщо що.
Дівчатка, беріть на замітку. Це реально працює.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
