Сьогодні хотіла б поділитися однією історією моєї мами, хоча тут присутня і я.
Колись, якщо лелека прилітав до жінки, яка ще не була у шлюбі, було величезним позором.
Моя бабуся, хоча, як мені здається, всі бабусі в той час, була дуже строгою у вихованні двох своїх дочок. Але якось таки не вслідкувала.
Мама у сімнадцять років носила під серцем дитятко.
Щоб мати з батьком не лаяли, Олена (моя мама) вирішила на деякий час приховати від них свій цікавий стан.
В той час вона ніде не вчилася, а вже працювала на молокозаводі. Кожного ранечку, а це десь година 5 ранку вона виходила з дому, і йшла на першу електричку, і їхала декілька станцій до районного центру.
Не знаю, як так, але мама до останнього не говорила батькам, що чекає дитинку. Мама в молодому віці була дуже худенькою, і, як вона мені тепер розказує, перетискалася якимись корсетами. Словом, моя бабуся навіть нічого не здогадувалася.
Одного листопадового дня була не по-осінньому холодна погода, а саме справжня заметіль. На вулиці не було нічого видно через хурделицю, а Олені ж треба було йти на роботу.
В той час на електричку йшов наш односельчанин, вуйко Павло.
– Йду я собі. Шапка вушанка, ковнір піднятий, теплі валянки на ногах і чую, ніби щось пищить, чи то кошеня, чи що. Я коли підійшов до того місця звідки чувся звук, то мало не знепритомнів.
– Вуйко Павло, допоможіть. Здається, я скоро стану мамою.
Олена лежала просто на краю дороги.
– Як мамою? А чому ти тут? Що робити? Давай маму твою покличу?
– Ні, ні! Тільки не маму. Я не знаю, що вона зі мною зробить…
– Ну що є то є…
Павло допоміг мамі добратися до електрички, і через дві годинки на світ з’явилась Богданка, тобто Я. Бабуся була здивована, але нічого не сказала мамі. Лише те, чого не сказала все як є.
Як виявилось, мій тато був армії, тому нічого не знав, а коли повернувся то відгуляли весілля.
До сьогодні, коли я приїжджаю в село, цей дядько Павло, як бачить мене, каже що він того дня був справжнім ангелом для моєї мами, бо ніколи не йшов на цю електричку, а саме того дня його визвали на роботу раніше.
Ось така історія мого народження.
Будьте всі здорові та щасливі.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – medmiasto
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
