fbpx

“Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, –  прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги

Мій чоловік Антон ніколи не був “худеньким”. Але в останні роки кілограми на ньому збільшуються з неймовірною швидкістю. І мені не подобається, що Антон нічого з цим не робить…

Антону моєму всього 52 роки, ріст в нього під два метри. Коли ми зустрілися багато років тому, він уже важив близько ста. Але для такої висоти він мав гарний вигляд. Мені завжди подобалися “великі” хлопці, і він повністю мені підходив.

В Антона сидяча робота, але у вихідні він ніколи не сидів на дивані, а працював в нашому домі чи на подвір’ї, де завжди є робота, тож він тримав приблизно однакову вагу.

Але після сорока кілограми почали липнути до нього більше, ніж до мене. Хоча мені кожен зайвий кілограм не давав спокою і я не виходила зі спортзалу, де займалась спершу з індивідуальним тренером, а згодом перейшла на групові заняття.

Мій же Антон вирішив просто на себе махнути рукою.

І це ще не все, я думаю, він просто почав їсти більше. Нещодавно я переглядала фотографії в галереї. І знаєте, що я зауважила? Майже на кожній світлині, Антон як щось не їсть, то жує, а як не жує, то нарізає чи робить бутерброд.

Це був момент, коли я зупинилася і подумала про те, що останніми роками він вимагає повноцінного і свіжоприготовленого сніданку, обіду, вечері і він легко може з’їсти двадцять вареників, а після запити їх соком. Потім він сідає перед телевізором і продовжує щось шурхотіти…

– Щоб їм добре було! Цим сходам… – поскаржився якось Антон, прийшовши додому.

Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять.

– Хлопчику мій, а скільки ти насправді важиш?, –  прямо запитала я Антона.

– Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – сказав він, прямуючи до ванни, а після до холодильника.

Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився.

Рад не рад Антон став на ваги, і вони зупинилися на неймовірній цифрі 140 кілограмів. Мені довелося йому сказати цифру, бо він не бачив крізь звисаючий живіт.

– Це забагато, тобі не здається?

Антон лише знизав плечима й пішов на кухню.

Відтоді минуло два роки. Якщо його 140 кілограмів здавалися мені неймовірною цифрою, то зараз він важить 163. Він “ниє”, навіть коли просто лежить.

Ми не можемо разом лягти в ліжко, і мені доводиться спати окремо на дивані. Я це не дуже люблю і регулярно сварюся з ним, щоб почав нарешті щось з тим робити. Але чую я від Антона лише обіцянки.

Я знаю, що йому трохи соромно за себе. Нещодавно друзі запросили нас в гості. Вони живуть в багатоквартирному будинку, і ми з Антоном не могли поміститися в ліфт для чотирьох осіб.

Потім він сидів тихо весь вечір, пив лише воду і не звертав уваги на частування. Звичайно, вдома він наздогнав це хлопаючи холодильником, але у мене було відчуття, що він уже починає думати про себе.

У цей момент мене не хвилює, що він виглядає не дуже привабливо, і ми давно не спимо на одному ліжку. Гірше того, вага не здорова. Я не хочу, щоб з ним щось сталося.

Сподіваюся, епізод з ліфтом заставить його задуматися. Він легко може піти зі мною в спортзал. До того ж, буду підказувати йому і підтримувати наскільки зможу.

Хтось був у схожій ситуації? Як заставити чоловіка взятися за голову? Я хвилююсь за його здоров’я, і не можу закрити очі і чекати “чуда”…

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”

You cannot copy content of this page