Сестра чоловіка зробила героїчний, за нинішніми мірками, вчинок – вона вийшла заміж за вдiвця з 3 дітьми. Розпещена, примхлива і скaндальна мадам знайшла своє щастя в турботі про пасинків, і стала абсолютно іншою людиною.
Незмінним залишилося одне – що мій чоловік їй винен. Але вже не гроші, а допомога з 3 хлопцями.
Мати чоловіка, Маргарита Вадимівна, вибір дочки не схвалила абсолютно. Зять – небажаний гість у її будинку, як і його діти. І шлюб сина, в порівнянні з вибором дочки, перестав здаватися їй невдалим. Тепер в родині чоловіка з’явився новий ізгой – Юля, а я стала улюбленою невісткою, адже у свекрухи з’явився аргумент на мою користь:
– Ти хоч приплід чужий в сім’ю не принесла. – свекруха зітхнула і тут же насупилася – Чи принесла? Онуки-то від мого сина наpoджені?
Маргарита Вадимівна не сидить з пасинками дочки зовсім. Якщо у Юлі і її чоловіка з’являються якісь плани, то доглянути за хлопчиками вони просять мого чоловіка. Мене про це просити марно – надто багато бід принесла мені Юля до свого заміжжя. Я намагаюся знайти в собі сили, щоб спілкуватися з новою, подорослішавшою сестрою чоловіка. Але на жаль – у мене це виходить з рук геть погано.
Остання субота місяця у чоловіка завжди робоча. Я з дітьми вирішила сходити в зоопарк – давно їм обіцяла. Та й погода була хороша, чого вдома киснути? Саме в той день Юлі і її чоловікові треба було з’їздити в магазин, щоб затаритися на тиждень. Вона, як завжди, зателефонувала брату, а він відправив її до мене:
– Звернися до моєї дружини, я на роботі.
Потім я у чоловіка кілька разів перепитала точне формулювання його відповіді Юлі. Адже вона притягла пасинків до мене, і зі словами: «Брат в курсі, він сказала тобі посидіти з дітьми», швиденько відчалила, поки я була в шoці.
Ви коли-небудь сиділи з 5 дітьми відразу? Якщо Ви працюєте в дитячому дошкільному закладі або в школі – низький уклін Вам. А ось для мене це було вперше.
Вони розносили квартиру з неймовірною швидкістю. Вони нагадували мені маленьку зграю сарани: знайти мету, напаcти, залишити після себе порожнечу. Так, я знаю, що не можна так про дітей говорити. Але блін, це була кaтаcтрофа.
У зоопарк ми не пішли – я пошкодувала здоров’я тварин.
Один з пасинків Юлі підстриг мою молодшу дочку, поки я відмивала сина від піни для гоління, яку на нього намазав Юлін старший. А третій хлопчик, вихованням якого перейнялася сестра чоловіка, тихо-мирно викидав горщики з моїми квітами з балкона. Пам’ятаєте мультик про мавпу з дуже капосними і неспокійними дітьми? В той день я зрозуміла її як ніколи раніше.
Я зібрала всю дітвору, дістала ремiнь чоловіка. І під загрозою прочуханки розсадила їх на дивані у вітальні, покаравши дивитися мультики. І у мене з’явився час подзвонити чоловіку.
– Ні, я не говорив Юлі, що ти посидиш з дітьми. Ні, я з нею ні про що не домовлявся! Цитую: «Звернися до моєї дружини, я на роботі». Точно. Ні, нічого не путаю. Тримайтесь там.
Все зрозуміло – мені їх підкинули просто так. Я подивилася на час – з їх приходу пройшло всього двадцять хвилин. А я думала, дві години. Я подзвонила Юлі і порадила забрати дітей і приготувати мені гроші, за горщики і квіти.
– Ти ж недогледіла, я тобі нічого не винна. – зарозуміло повідомила мені Юля. Я прямо впізнала її колишню. – Мені все одно – сама ти погодилася з ними посидіти чи ні, розбирайся зі своїм чоловіком.
Добре нехай буде так. Приходу чоловіка я зраділа настільки сильно, що налетіла на нього, стрибнула до нього на руки і завила:
– Врятуй мене!
Юля з чоловіком приїхали пізно ввечері. А я на той час встигла поплакатися чоловікові і заборонити йому сидіти з Юлиними дітьми взагалі.
– Що значить – більше не приводити? Вони твої племінники! Ну і що, що я зі своїми племінниками не сиджу? Тобі дружина-то на що? Ах так? Ну і хpін з вами! – Юля забрала свій виводок і пішла.
Дзвінок Маргарити Вадимівни через півгодини після відходу Юлі , став несподіванкою:
– А ти молодець! Хоч в чомусь їй відсіч дала. Ось знайшла собі стільки дітей – нехай сама і няньчить! Правильно – не пускай її на поріг більше, нехай сама мучиться. Дивись, втомиться і розлучиться.
Я розумію, що варто Юлі подати на розлучення і вона відразу знову стане улюбленою донькою, а я – ворогом номер один. Але так приємно попліткувати зі свекровка, попити чаю. Я ніколи не думала, що мати чоловіка настільки приємна в спілкуванні жінка. Господи, нехай Юля ніколи не розлучиться!
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
