fbpx

Сходила у клініку. Лікарка з широкою посмішкою оголосила: «Вітаю, ви скоро станете матусею!». Ну що, треба якось чоловіку повідомити. Вирішила змайструвати саморобку, може зрозуміє. Повісила орігамі «лелеки», поклавши тест той в дзьоб, підвісила на внутрішню сторону туалетних дверей. На сусідній полиці була сімейка, вони як-раз сіли вечеряти: картопля, салати, риба, компот

У житті часто з нами трапляються всякі смішні історії: на роботі, у навчанні, під час подорожей. Але в родинах, в яких люблять гумор і жарти, такі ситуації трапляються ще частіше.

1. Одного разу розгнывалася я на чоловіка, посварилися з Мишком. Пішла в душ під водою охолонути, але злість ніяк не проходить. І тут розумію, що вже забула, на що злилася. І що я зробила? Пішла запитати у нього, через що ми сварилися.

2. Одного разу, коли мені було 10 років, тато вирішив навчити мене плавати: поставив мене на пірс, а потім секунд 20 намагався зіштовхнути мене у воду. Веселе було навчання, тоді я ще й міцно лаятися навчилася.

3. Сходила до лікаря. Лікарка з широкою посмішкою оголосила: «Вітаю, ви скоро станете матусею!». Ну що, треба якось чоловіку повідомити. Вирішила змайструвати саморобку, може зрозуміє. Повісила орігамі «лелеки», поклавши тест той в дзьоб, підвісила на внутрішню сторону туалетних дверей. Чоловік, коли вийшов з туалету, запитав: «Оленко, а що тут робить цей журавель і навіщо він цигаркою димить?»

4. Сидів я якось, протирав гітарні струни горілкою, щоб очистити наліт. З кухні взяв кілька цукерок, які мама принесла з нового супермаркету. Сиджу, їм цукерки і витираю. Заходить мама, подивилася мовчки і каже: “Нудьгуєш, синку?

5. Пам’ятаю в студентські роки, коли грошей не було зовсім, треба було їхати в сусіднє місто. Перед поїздкою пішов на ринок, купив найдешевший пиріжок і воду з дому просту взяв. Їхати зібрався я на поїзді, дорога приблизно 7 годин. Лежу на полиці, їсти хочеться, в животі – ураган почався і бурчання. На сусідній полиці була сімейка, вони як-раз сіли вечеряти: картопля, салати, риба, компот… Раптом, помітивши мій косий погляд у бік столу, глава того сімейства каже: “Хлопче, ти ж студент, сідай, їж, не соромся” . Я не повірив своїм вухам, але одразусів поруч. А той мені: “Тільки ти постривай хвилинку, зараз ми повечеряємо і можеш сідати”.

6. Якось мій чоловік випадково замкнувся у ванній. Двері геть заклинило, довелося лізти через вікно на дах альтанки, пощастило, що приватний будинок. Того ж вечора сіли дружно за стіл вечеряти, а в двері хтось подзвонив. Це був наш сусід. Чоловік відкрив, а сусід йому пошепки каже: «Слухай, Максиме. Я сьогодні бачив, як з вашого вікна виліз мужик роздягшнений, твоєї Вальки напевне». А чоловік йому: “Так, дядь Коль, знаю, це мій, а не Валентини”.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page