fbpx

Скупившись на весь тиждень я з повною коляскою продуктів, парасолею, з якої тече, направилась до автостоянки. Переклала всі пакети в багажник і вся мокра сідаю на переднє сидіння. – Ти що, так нічого і не купила тут? – кажу я до подруги і повільно повертаю голову на водія, а там же зовсім не моя Людка

Дівчатка, ті, що ще не вийшли заміж, і знаходяться в активному пошуку, ділюсь з вами історією знайомства зі своїм чоловіком. Можливо хтось піде моїм же шляхом. Це, звичайно ж, жарт, але історія позитивна і правдива.

Я зазвичай люблю на вихідних поїхати до великого торгового комплексу і скупитися на весь тиждень, оскільки працюю допізна.

Саме це я збиралась зробити, але вийшовши з ванної кімнати, розуміла що на вулиці ллє дощ, мов з відра. Я переглянула погоду в інтернеті, і побачила, що дощ цього дня буде затяжний.

– Ало! Людка! Ти часом не хочеш поїхати скупитися зі мною, а то я по маршрутках в таку погоду не хочу, – спитала я у своєї найкращої подруги. У неї своя автівка.

Подруга погодилася і вже через годину ми разом їхали під приємну музику до “Ашану”.

Подруга припаркувалася, і ми разом попрямували до магазину. Там ми розбіглися хто куди. Вже на касі я набрала Люду, а та сказала, що чекає мене в автівці.

Я разом з візком, парасолею над головою та під проливним дощем, направилась до білого хюндаю Люди. Відкрила багажник і ще здивувалася, що подруга так нічого не купила, бо він був пустий. Я заклала половину багажника своїми покупками, закрила його і розлючена, вся мокра сідаю в автівку.

– Люд, а ти що, заради мене лише поїхала? Нічого не купила?, – я добре всаджуюсь і повертаюсь до водійського сидіння, і тут мене осінило. За кермом сидів молодий, красивий чоловік, який дивився на мене і з усмішкою відповів.

– Людка… так, Людка. Просто сьогодні я за водія.

Я почервоніла мов буряк, і не розуміла, що трапилось. Але Микола виявися дуже веселим і кмітливим хлопцем, і заспокоїв нене своїми жартами.

Він приїхав з сестрою, у її чоловіка був ювілей через тиждень, вона в цьому торговому комплексі приглянула для нього подарунок.

Що я вам скажу, додому я поїхала з Людкою, але на ювілей ми пішли вже разом з Миколою.

На сьогоднішній день ми сім’я. У нас двоє чудових діток. Ми часто скупляємось у цьому супермаркеті і кожного разу сміємось, і дякуємо долі за проливний дощ того дня.

Автор – Наталя У

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page