«Слухай, мій завів собі коханку. Молоду. І я не знаю, як бути! » – Інна подивилася на мене так, ніби я зараз дам їй безцінниу пораду. І все у них з чоловіком відразу налагодиться.
Інну я знаю все життя, ми дружимо років з чотирнадцяти. А зараз нам вже було за тридцять. Вона витягла мене на сходову клітку: нібито подихати, але насправді їй було погано, їй терміново потрібна чиясь допомога.
Інна – жінка сильна, майже ніколи не скаржилася, у її завжди було «все супер». Так що звернення до мене було сигналом тривоги. Її чоловік – прекрасний лікар, роман закрутив з кимось у своїй лікарні.
Але що я могла їй сказати? Я, людина, яка сама завжди крутила романи направо-наліво. Я сказала тільки одне: «Почекай. Потрібен час. Не скандаль і не кричи про розлучення. Наберися терпіння. Ви прожили ціле життя, у вас діти. А через півроку подивимося».
Мені, звичайно, добре було радити. Нарадила, пішла. А Інна щовечора засинала поруч з чоловіком, знаючи, що можливо години за три до того він так само лежав з іншою жінкою. Вона пам’ятала, що в його кабінеті був зручний диван, хірурга ж важливо відпочивати після важкої операції.
Інна завжди була красунею, завжди з хорошою фігурою, завжди масажі, косметологи, солярії. Але після сорока вона перейшла в категорію «старих дружин». Ніякої косметолог від цього не врятує. «Стара» – це не про вік і зовнішність, це про довгий стаж спільного життя. І чоловіче сприйняття жінки.
Справа в тому, що у чоловіків приблизно в тому ж віці, після сорока, починається раптом «нова юність», вони поводяться як підлітки. Закохуються в першу зустрічну юну реготуху.
Це спроба довести собі: «Так я ще ого-го!». Оточують дівчину турботою, ресторанами, сережками. І дівчина приймає залицяння, дівчині це приємно, вона доставляє чоловікові всякі радості.
А що дружина? Що з нею робити? Це головне питання.
Нерозумний чоловік заявляє їй, що йде. Потім року три з молодицею, потім молодиця його кидає, тому що він все-таки старий для неї, тому що вже набрид, тому що знайшла собі молодшого і веселішого.
Кидає, часто прихопивши законну частину майна.
Не можна обіцяти першій зустрічній дівчині вічну любов. Тобто можна, але без юридичного оформлення. Тіла приходять і йдуть, а розум треба зберігати. Що мало хто вміє з чоловіків в ризикованому віці за сорок.
Правило тут найпростіше. Немає нікого в житті надійніше, ніж стара добра дружина. Немає в світі нікого рідніше і ближче, ніж вона. Їм можна зраджувати, але кидати їх не можна. Старих дружин треба берегти.
Стара жінка не продасть, не кине, не обдурить. Стара жінка – це скарб. І з кожним роком вона тільки зростає в ціні. Вона дозволить чоловікові будь-які забави, вона все зрозуміє з посмішкою смирення, навіть порадить, який краще краватку.
А що ж моя подруга Інна? Я за них дуже переживала. Але вона повела себе мудро. Не скандалила, чоловіка не виганяла. Терпіла. І чоловік не дурив, не заявляв, що йде до молодиці.
Після тої нашої розмови на сходовому майданчику минуло років п’ять. Інна з чоловіком як і раніше разом. Нещодавно був у них в гостях: мила подружжя. Ми знову вийшли з неї покурити, я запитала: «Ну як ви?». Інна усміхнулася: «Короче».
Так, розумний чоловік завжди залишає мости. І на колишньому березі його завжди чекає вона, стара улюблена дружина. У них попереду ще довгий вечір, красивий захід удвох.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
