Тітка Ліда завжди дуже сумувала через свою самотність, часто плакала, я майже ніколи не бачила її у доброму гуморі з гарним настроєм.
Не ладилося у неї і з роботами, вона часто їх міняла, ніде довго не затримувалася, останні роки свого життя працювала у школі прибиральницею.
Я намагався уявити, як їй жилося. У чотирьох стінах, покинута усіма і не потрібна нікому. Щоденний, протягом 40 років, день бабака. Я часто намагався її порадувати, заходив у гості, приносив щось смачненьке, то на ялинку водив, то в Макдоналдс, то просто гуляли.
Так і проминуло її нічим не примітне сіреньке безбарвне життя.
Постом хочу вам сказати: якщо вам дорогі ваші близькі, але їм самотньо і не дуже щастить у житті – не покидайте і не забувайте їх. І постарайтеся допомогти своїм близьким, навіть коли решта від них відвернулися. Крім вас, у них у такій ситуації немає нікого. Бажаю всім родинного щастя у колі близьких людей.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.