Чоловік Женя мені заявив, що іпотечну квартиру треба оформити на його маму, тому що у мене житло вже є.
– Сонечко, ми цю іпотечну квартиру оформимо на мою маму, адже у тебе житло вже є, це буде цілком справедливо. Ну чому ти насупилася? – запитав мене здивовано Женя.
Ну, як сказати, чому.
Чоловік і його мудра мама подумали і вирішили, що іпотечну квартиру треба оформити на неї, на Світлану Артемівну. Наче так буде чесно, в разі розлучення я залишуся при своїй квартирі, а чоловік при іпотечній. Ще й дивуються, а що це мені цей варіант не подобається.
Ми з чоловіком знайомі п’ять років, рік одружені. Зараз живемо в моїй однокімнатній, але я відразу сказала, що ростити дитину в однокімнатній не збираюся, оскільки у дитини миає бути своя кімната. Можете вважати це моєю примхою, але у мене своєї кімнати не було ніколи і я знаю, як це складно.
Мама Жені Світлана Артемівна запропонувала дивний варіант, за яким я мала переоформити на неї свою однушку, а вона на нас з чоловіком свою двушку, але мене такий варіант, зрозуміло не влаштував.
По-перше, моя квартира в новобудові в новому облаштованому районі і з новим прекрасним ремонтом. А квартира свекрухи на відшибі цивілізації в будинку з постійно протікаючим дахом на п’ятому поверсі без ліфта. І ремонт там останній раз робили за часів СРСР ще.
По-друге, перетворювати свою особисту квартиру в спільне з чоловіком майно я не вважала за потрібне. А то цікаво виходить: свекруха отримує чудову однушку, а я отримую половину двушки сумнівної якості? Такий обмін нерівнозначний.
Тому Жені я чітко пояснила, що ми будемо брати іпотеку і купувати квартиру в нормальному районі, де є дитсадок, школа і вся необхідна інфраструктура. А моя квартира буде під оренду і допомагатиме виплачувати іпотеку. Він подумав і визнав мою пропозицію розумною.
Начебто до всього домовилися, порозумілися, але тут знову зі своїми геніальними думками влізла свекруха.
Світлана Артемівна надула у вуха синочку, що він залишиться біля порожнього тазика, тому, аби захистити свої права, йому варто іпотечну квартиру оформляти у власність мами. Жінок же може бути багато, а мама одна.
Коли Женя мені заявив це, моєю першою реакцією було зібрати його речі і виставити за поріг. Тому що більш дивної ідеї я ще не чула.
– Тобто, я буду платити іпотеку за квартиру, яка буде належати твоїй мамі, я правильно розумію?
– Так, це моя подушка безпеки. Ось дивись: якщо ми розлучимося, у тебе залишиться твоя квартира, а у мене що? Нечесно виходить. А так кожен залишиться при нерухомості.
– Ось тільки до моєї квартири ти відношення не маєш ніякого. Ти ні копійки не вклав в це житло. А я буду вкладатися в іпотеку, а за підсумком не матиму ніяких прав на цю нерухомість. Це маячня!
– Чому ти так гостро реагуєш, ти що, вирішила зі мною розлучатися? Мабуть, не дарма мама порадила оформляти квартиру на неї.
На цьому моменті я вказала Жені на двері. Дуже хотілося ойкнути його по голові кришталевою вазою, щоб розум на місце встав, але я стрималася. Чоловік благополучно пішов з видом ображеної невинності.
Вже через пару годин мені зателефонувала Світлана Артемівна.
– Ти не права, не можна так різко реагувати на все підряд! Чому тобі не сподобався варіант, запропонований сином? Там все по-чесному.
– Егеж, окрім того, що я теж буду платити за цю квартиру, але не буду мати до неї ніякого відношення.
– Та що ти там платити будеш? Зараз підеш в один декрет, потім в інший – і все, вважай наплатилася. А мій син в цей час буде тебе утримувати та сплачувати за іпотеку. Отже все чесно, що квартира за підсумком буде його.
– Взагалі іпотека з мого боку навіть в декреті буде платитися з оренди моєї квартири. І забезпечувати ваш Женя ваш буде не чужу тітку-сусідку, а свою дружину, яка виносила і народила його дитину чи дітей.
– Ти така меркантильна, – заявила мені Світлана Артемівна і поклала трубку.
Смішно навіть стало – я меркантильна тільки тому, що не дала себе, як наївне дитя, навколо пальця обвести.
А з чоловіком, мабуть, доведеться все ж розлучатися. Я виходила заміж за чоловіка, але все частіше чую у словах Жені голос свекрухи. Мені таке не дуже підходить, хоча і шкода, звісно, Женю я кохаю. Чи кохала…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
