fbpx
життєві історії
Соромиться треба бути у невдалому шлюбі! Виходити заміж кілька разів і шукати саме своє щастя – це нормально. Мені 52 роки, звуть Марта, я киянка. Мені пощастило аж чотири рази вийти заміж з великого кохання. Жінки з мого оточення, мама і подруги – усі роками тримаються за штани своїх чоловіків

Соромиться треба бути у нещасному шлюбі! А виходити заміж кілька разів і шукати саме своє щастя – це нормально.

Мені 52 роки, звуть Марта, я киянка. Зараз я не перебуваю ні у яких стосунках. Вирішила трохи відпочити від чоловіків та приділити час тільки собі. А що, адже не лише на чоловіках світ клином зійшовся!

Соромиться треба бути у нещасному шлюбі! А виходити заміж кілька разів це нормально.

Мені пощастило аж чотири рази вийти заміж з великого кохання. Потім, звичайно, я розлучалася, перша завжди подавала на розлучення.

Проте з кожним чоловіком я була щаслива. Ну а потім наставав етап, коли щось не влаштовувало одне одного, почуття пропадали. Ну, а навіщо бути в таких стосунках? Ось я і розходилася, щоб дати чоловікові зустріти своє кохання і собі дати шанс на нове щастя теж.

Соромиться треба бути у нещасному шлюбі! А виходити заміж кілька разів це нормально – я так вважаю.

Жінки з мого оточення, мама і подруги мене не розуміють. Усі роками тримаються за штани своїх чоловіків, постійно прогинаються під них та їхні забаганки, терплять, змиряються. Не в однієї знайомої чоловік зраджує, скаче у гречку регулярно, а вони терплять, адже все ж таки в сім’ю повернеться і соромно розлучатися.

Та яка різниця соромно чи ні, якщо тобі погано? Як можна дозволити чоловікові так ставиться до себе? Я не розумію цього. Жінки настільки прогнулися під чоловіків, що вже далі просто нікуди. Зрозуміло, що чоловіки витворятимуть всяке різне дамам своїм, адже вони знають, що ті всі терпітимуть.

Так і життя минає, а щастя жіночого так і не бачили такі жінки, тільки сльози та біль. Існування якесь, а не життя.

Я ніколи не дозволяла чоловікам ставитися до мене так, як мені не подобалося. Завжди вважала себе королевою, тому мене возили на курорти, дарували квіти, ніколи не зраджували і не говорили поганих слів. Я так себе поставила.

Проте інші мої знайомі жінки вважають, що я самотня та нещасна. так от кажу усім: я не самотня, я жінка, яка може приділити час собі коханій, можу любити себе та поважати.

А що можете ви, живучи з істотами на ім’я “чоловіки”, які все, що можуть – чухати п’яту точку і бігти під чергову спідницю, якщо ви йому слово криве сказали? Га?

Ні, даруйте, я щаслива своїм вибором – бути самодостатньою, нікого не примушувати любити себе й самій не терпіти неповагу до себе. Я тільки за здорові стосунки, що дарують радість, інакших мені зовсім не треба!

Рада, що найближча моя жінка – моя донечка Маргарита підтримує мене і розуміє, хоча сама обрала інший шлях – вона поки що щаслива з одним чоловіком, у них з зятем троє діток, моїх дорогоцінних і коханих онуків. І я теж поважаю її вибір – кожному своє.

Всім миру, добра і гармонії у першу чергу з собою!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page