Спершу мою Христю все влаштовувало. Вона ходила з дітьми по торговому центру, як королева, в капелюшку, і дорогому брендовому одязі та аксесуарах. Я захоплювалася її мудрістю, тим більше, згадуючи якою була я в її віці, це небо і земля. Та недавно всі вони приїхали до мене в гості, і на кухні дочка по секрету сказала, що більше так тривати не може. – Гоші – не головне, мені чоловік потрібен, а дітям тато.
У моєї дочки не було щасливого дитинства, як у інших дітей. А все через те, що я неправильно вибрала чоловіка. Мій чоловік, батько Христинки, був нікудишнім. В нього одне було на думці: “веселощі” з друзями, а потім додались якісь ігри на “копійки”, як він це називав. Степан виносив з дому все, навіть мої важко зароблені, не кажучи вже про сервізи, чайники, і пилосос.
Бувало таке, що ми по два дні нічого не їли, кілька років носили один і той одяг. Все тому, що я не могла ніяк налаштуватися розлучитися зі Степаном, хоча і розуміла, що з ним нам тільки гірше. Після розлучення мені ще й довелося віддавати його борги. Словом, життя у нас було, ще те, жили дуже бідно.
Ось і Христинка моя вирішила, що заміж вийде тільки за багатого, щоб забезпечував її і дітей і щоб ніколи більше не знати бідності.
Навчалася Христя на медсестру і після училища пішла працювати до однієї літньої жінки, їй потрібно було часто робити якісь процедури. Вона була була вже лежачою. Там же Христя і познайомилася з її онуком, Остапом. Виявилося, що вони бізнесмени і грошей у них кури не клюють. Закохалася моя доня по самі вуха. Через рік відгуляли весілля. Бабулі цієї згодом не стало. З родичів у Остапа залишилася тільки тітка, з якою у них бізнес був навпіл.
Спочатку Христю мою все влаштовувало. Ходила як дама, купувала що тільки заманеться. Подарувала Остапу двох діточок, була щасливою і багатою домогосподаркою. Ну а потім вона раптово зрозуміла, що їй не вистачає уваги її чоловіка і що він не проводить з ними час. Почалися суперечки, вияснення стосунків. Я намагалася Христину втихомирити, адже коли виходила заміж за бізнесмена, повинна була б розуміти, що часу багато буде йти на роботу, щоб вона і діти жили добре.
Але Христина вирішила тепер розлучатися з Остапом. На її думку, чоловік її не любить і діти йому байдужі. Тому їй буде краще, якщо знайде собі звичайного хлопця роботягу. Я дочку зупинити не можу, не слухає вона мене. Остап її любить і робить усе заради сім’ї. Та тільки хіба жінки на емоціях можуть щось зрозуміти?
Як я маю до неї достукатися?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
