fbpx

Спершу нам підкидали грошенят мої батьки, але і в них гаманець не бездонна бочка. Мої ж свекри відверталися в інший бік, коли я натякала хоч на якусь фінансову допомогу. Мало того, що вони нічого не давали своїм онукам, вони й не наполягали на тому, щоб їх син змінив роботу, на більш оплачувану, щоб міг нормально забезпечувати сім’ю. Тому в мене до вас серйозне запитання винило, дорогі читачі

Спершу нам підкидали грошенят мої батьки, але і в них гаманець не бездонна бочка. Мої ж свекри відверталися в інший бік, коли я натякала хоч на якусь фінансову допомогу. Мало того, що вони нічого не давали своїм онукам, вони й не наполягали на тому, щоб їх син змінив роботу, на більш оплачувану, щоб міг нормально забезпечувати сім’ю. Тому в мене до вас серйозне запитання винило, дорогі читачі

Я кохала свого Артема всім серцем, і хоча всі казали мені, що він безвідповідальний і не буде піклуватися про мене, я говорила і думала інакше. Але сьогодні я змушена переглянути свою думку.

Я вийшла заміж за свого чоловіка, незважаючи на спротив практично всієї родини.

Ми всі в селі знали один одного і вважали Артема людиною, якій не можна довіряти, яка не буде доглядати та піклуватися про мене та наших дітей.

Та в такому віці хіба ж про таке думають?

Мені було лише дев’ятнадцять, а ось Артему 24 роки, як ми поєднали наші серця перед Богом.

Я цінувала у ньому інші якості, які, у свою чергу, були важливі для мене.

Перші роки все було добре, мені навіть здавалося, що в мене ідеальний чоловік. Рік за роком Боженька подарував нам двох синочків. Але те, що мої батьки жили поруч, я майже не йшла у декретну відпустку.

Та коли в Україні почалася ця недуга, яка заставила усіх нас одягти маски, я втратила роботу, завдяки якій виживала, хоча ні, не так, добре жила вся наша сім’я.

Артем мотався по підробітках, але знаючи, що я заробляю багато, сильно не старався. Тому коли я втратила основне джерело доходу, він задумався, але висновків, на жаль, не зробив.

Спершу нам підкидали грошенят мої батьки, але і в них гаманець не бездонна бочка.

Мої ж свекри відверталися в інший бік, коли я натякала хоч на якусь фінансову допомогу. Мало того, що вони нічого не давали своїм онукам, вони й не наполягали на тому, щоб їх син змінив роботу, на більш оплачувану, щоб міг нормально забезпечувати сім’ю.

На Різдво ми пішли до церкви. Усі мої ровесники в обновках, так приємно на них дивитися, а ми як ті голодранці, я вже другий рік курточки і чобіт зимових не міняла, всі гроші що Артем приносить вистачає ледь-ледь на дітей, і то саме елементарне і що дуже потрібно.

Я то піду на роботу, але мене мучить питання, чи потрібно мені тримати дома такого чоловіка?

Дівчатка і жіночки, що скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page