fbpx

Спершу Уляні подобалося, що Свекруха частенько заходить до них в гості, але з часом це почало дратувати. – Ти чого через шпалери моєму синові голову пудриш? Як він сказав, так і має бути. Хіба жовтий не гарний колір? – На наступний день Уляна мовчи їхала за тими ж шпалерами. Та одного дня її терпіння луснуло. – А що це Діми взуття в болоті стоїть. Негайно помий і постав щоб просохли. – Мамуль, я ще її навчу, якою дружина має бути

Спершу Уляні подобалося, що Свекруха частенько заходить до них в гості, але з часом це почало дратувати. – Ти чого через шпалери моєму синові голову пудриш? Як він сказав, так і має бути. Хіба жовтий не гарний колір? – На наступний день Уляна мовчи їхала за тими ж шпалерами. Та одного дня її терпіння луснуло. – А що це Діми взуття в болоті стоїть. Негайно помий і постав щоб просохли. – Мамуль, я ще її навчу, якою дружина має бути.

***

Іноді слова можуть привести до такого, чого ми від себе самих абсолютно не могли б очікувати, повернувши наше життя в абсолютно протилежне, незвідане русло, хоч і не завжди це русло – погане.

Уляна і Діма прожили не один рік. Познайомилися ще в університеті. Дівчина закохалася не відразу, довго придивлялася до хлопця, який те й робив, що обсипав її подарунками і компліментами. Подарунки не приймала, все думала, що не його поля ягода вона. Але почуття дали своє і в кінці університету вона вже стала нареченою, а після і дружиною.

Перед ними були відкриті всі двері, життя тільки починалася, але для Уляни вистачило лише однієї розмови з коханим чоловіком, щоб абсолютно не замислюючись, схопити ще маленьку дитину, зібрати найнеобхідніші речі і тут же виїхати від нього. А на наступний же день подати на розлучення. Одне слово, одна розмова і вона пішла. Мабуть, була права, відчуваючи, що це не її чоловік. Дмитро все життя прожив з мамою.

Батько пішов ще тоді, коли хлопчикові було два. Мати сильно оберігала сина і він виріс досить інфантильним. Коли ж він розповів, що закоханий в Уляну, яка була з дуже скромної родини, але тиха і хороша – мати сама підштовхнула його до весілля з дівчиною.

Але відразу після весілля свекруха стала дуже часто відвідувати молоду сім’ю і, спочатку, Уляна була їй навіть вдячна за підтримку. Жінка була дуже добра і ввічлива, прив’язувала до себе Уляну. Але після кількох таких років – Уляну просто почало дратувати те, що її постійно вчать життя. А це, на думку матері Дмитра, у всьому і завжди потурати чоловікові, прибирати за ним, готувати і ніколи з ним не сперечатися, адже чоловік завжди має рацію.

Ось, наприклад, роблячи ремонт, подружжя не зійшлися в думці про те, які повинні бути шпалери. Дмитро тут же набрав мати і та примчала.

– Навіщо ж ти йому нерви їси? Чоловік завжди правий.

Уляна лаятися не хотіла і їхала з чоловіком, який посміхався, саме за тими жовтими шпалерами, що вибрав інфантильний глава сімейства.

Причіпки траплялися все частіше і частіше, потік критики не припинявся.

Але крапку у всій цій історії поставила одна ситуація, яка вибила Уляну з колії. Коли чоловік повернувся з роботи, а свекруха завітала в гості і помітила брудне взуття чоловіка в передпокої, вона тут же почала:

– Пані Уляно, чому це у чоловіка брудне взуття? Зараз же помий і на просушку постав!

Можливо, вона б і проігнорувала, якби не реакція чоловіка: “Мам, ну недосвідчена вона, я її ще навчу бути хорошою дружиною, не хвилюйся – тобі не можна!”.

Уляна просто зібрала сина, речі і вийшла з квартири.

Біля під’їзду Уляна викликала таксі і більше свого сімейства не бачила.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page