Спочатку ми з чоловіком Максимом домовилися, що поживемо два-три роки для себе, а потім вже будемо планувати народження дитини.
Але минуло п’ять років, і чоловік настільки звик до комфорту і до того, що вся увага йому, що можна поїхати, куди завгодно, заробляти і витрачати тільки на себе, що про дитину навіть чути не хотів.
Я ніколи не думала, що Максим такий егоїст. А я мріяла про материнство! Коли я говорила, що у нас неповноцінна сім’я без дітей, він тільки відмахувався. А подруга мені якось сказала, що я даремно витрачаю з ним часі свою молодість, що потрібно будувати з кимось іншим нормальну сім’ю, поки ще молода.
Та розлучатися з Максимом я не хотіла, люблю чоловіка, та й не такий вже молодий вік у мене – 29 років.
Мама ж мені сказала, що чоловік мене просто не любить, тому й не хоче дитину від мене. Але замість розлучення я пішла на хитрість і через місяць оголосила, що при надії.
Чоловік, коли Макс почу новину, заявив, що він мене попереджав: йому ця дитина не потрібна, і якщо я вирішу народити, він подасть на розлучення.
Я була впевнена, що він мене просто лякає.
Звичайно, я його не послухала, але через два місяці Макс дійсно пішов від мене, а потім ми офіційно оформили розлучення. Я з усіх сил намагалася тримати себе в руках, щоб не нашкодити майбутньому малюкові, але у мене це слабо виходило.
І ось зараз я самотня мама з однорічним сином, якого батько не бачив жодного разу. Я щаслива, що у мене є синочок, ні про що не шкодую, хоч і важко. Я мати-одиначка, на аліменти не подавала.
Недавно прибіг Макс, просить мене, щоб я дозволяла бачитися з сином, приходити до нього. Але я вигнала колишнього чоловіка. Тоді я вважала, що це правильно, але ось тепер весь час думаю: можливо, варто дозволити йому спілкуватися з Богданом, адже хлопчику потрібне чоловіче спілкування? А раптом Макс змінився, і у нас ще може бути спільне майбутнє?.. Чи люди не міняються і він завжди буде таким егоїстом?..
Можливо, я ще зустріну своє щастя, коли Богданчик трохи підросте, адже зараз весь час і всі сили я витрачаю на дитину… Чи все ж таки моя доля – батько мого сина?
Автор: Вікторія
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!