Коли ми познайомилися, я знала, що у нього дві дочки, але я уявити не могла, що у мене може бути така реакція на них.
Спочатку все було добре. Але потім почали непорозуміння. Він забирав їх кожні вихідні. Прийшовши до нас, я бачила, що у них неохайний вигляд. Пропонувала попрати, але діти відповідали, що їх мама не дозволяє, щоб я прала їх речі своїм порошком.
Хвостики або заплітати їх волосся теж не можна, мама посварить. Купила їм сукні, вона їх викинула і взагалі сказала дітям, щоб нічого не брали, і додому не приносили. Постійно цей вислів – “а от мама сказала”. У мене здали нерви, я втомилася.
Його колишня могла попросити відвезти дитину на щеплення, він в призначений день їде в садок, а дівчаток там немає, вони чомусь вдома і на щеплення не потрібно, але йому про це ніхто не повідомив. Або покликали його на свято в садку, він поїхав, а виявилося, що свято було вчора.
І таких ситуацій купа. Чоловік каже, що вона хвора і нічого з цим не поробиш. Просто каже, не звертай уваги. Але як? Якщо наші плани відсуваються, якщо з’являлися прохання щодо дітей. Я його люблю, але розумію, що наші відносини приречені. Далі тільки гірше буде. Вони підростуть і будуть інші проблеми.
Як вийти з цієї ситуації?
Передрук без посилання на ibilingua заборонений!
Фото ілюстративне – pustunchik
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
