Стара слабка свекруха, яку чоловік забрав з іншого міста жити до нас, зіпсувала все в нашій родині. Ось як це сталося. Розповідаю і прошу поради.
Чоловік мій з іншого міста, коли ми познайомилися і одружилися, переїхали жити в моє, бо тут краще з роботою і житло у мене своє. З Олегом ми разом вже 15 років. Його мати лишилася жити в місті чоловіка, і мене це дуже влаштовувало. Але недавно все змінилося.
з роками свекруха почала хворіти, стала слабка і жити сама вже не може. їй потрібен догляд на постійній основі. І Олег вирішив перевезти її сюди.
Характер у неї нестерпний, вирішили, що жити вона має окремо. На сімейній раді мої батьки запропонували дати нам велику суму грошей на квартиру для Світлани Василівни, решту ми з чоловіком беремо в кредит і виплачуємо його. Протягом півроку в тому місті її квартиру продаємо і гроші моїм батькам віддаються.
Поки чоловік маму там збирав і перевозив, мої батьки подумали і вирішили, що краще кредит вони закриють самі, щоб не було конфліктів, бо так виходить, що квартира ні їхня і не наша.
А свекруха буде спокійно там жити, доки її квартира не продасться. А потім ми купимо на її гроші тут маленьку квартиру, а суму, якої не вистачить, візьмемо самі в кредит і будемо спокійно виплачувати. А свою квартиру мої батьки подарують моїй доньці від першого шлюбу на весілля.
Всю цю інформацію мені батьки озвучили в той день, коли Олег привіз маму до нової квартири, яку ми з батьками купили до її приїзду. Я передала чоловіку все, що сказали батьки. І почалося справжнє пекло.
Олег репетує, що я і мої батьки схиблені на грошах. Що мамі він сказав, що це її квартира, і вона там уже зібралася робити маленький ремонт і вкладати туди свої гроші. А її виявляється, потрібно буде перевозити. Що він не збирається танцювати під нашу дудку та виконувати всі ці умови.
Налаштовує мене проти моїх батьків. Пояснюю Олегу, що її ніхто не виганяє. При цьому чоловік працює вахтами, 2 тижні живе з нами, а 2 тижні працює та живе в іншому місті. Тобто турбота про його маму лягатиме на мене та моїх батьків. А вона в магазин сходити навіть не може, щодня потрібно давати ліки і таке інше.
Крім того, у нас ще 2 дітей, яким потрібна увага. Роботу Олег міняти не хоче, оскільки на “20 тисяч гривень я не піду”. От сиджу і не можу зрозуміти. що не так. Начебто мої батьки допомогли його мамі. Її перевезли, вона з доглядом, живе у своїй квартирі. А виходить все не так. Суперечки, конфлікти постійні.
Можливо, якось інакше треба було вчинити? По-іншому все це організувати? Але як?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
