fbpx

Став Сашко погано почуватися. Я спорядила дорогого чоловіка в поліклініку, а поки тривало обстеження, посадила його на дієту. А якщо точніше – то стала годувати тим же, що їмо ми з дітьми нічого смаженого, гострого, копченого, все тушковане, варене і корисне. Про корисні продукти свекруха і чути не чула. І саме тому її вага вже давно застигла на стрілці в 130 кг. А на третій раз свекруха, розклавши свій багатий стіл по судочкам, прийшла до нас сама. Знадобиться – я буду постійно викидати їжу свекрухи

Став Сашко погано почуватися. Я спорядила дорогого чоловіка в поліклініку, а поки тривало обстеження, посадила його на дієту. А якщо точніше – то стала годувати тим же, що їмо ми з дітьми нічого смаженого, гострого, копченого, все тушковане, варене і корисне.

Моя свекруха – дуже хлібосольна жінка, обожнює приймати гостей. Зазвичай запрошення «на чай» від матінки чоловіка має на увазі під собою щедре застілля з декількома змінами блюд і обов’язковим величезним тортом.

Про корисні продукти свекруха і чути не чула. І саме тому її вага вже давно застигла на стрілці в 130 кілограм.

Чоловік, коли ми з ним тільки познайомилися, важив ненабагато менше своєї матері. Але за кілька років спільного життя, мені вдалося допомогти чоловікові схуднути до 84 кілограм. На жаль, звичка перекусити фаст-фудом або навернути півкіло сала за раз у чоловіка залишилася.

Найважчим було не посадити чоловіка на дієту, а припинити спроби його мами нагодувати його від пуза.

Перші кілька раз ввічливі відмови на запрошення згодилися. А на третій раз свекруха, розклавши свій багатий стіл по судочкам, прийшла до нас сама.

Знаєте, по ринках ходять торговці їжею і пиріжками, з такими візками на коліщатках? Так ось, матінка чоловіка притягла до нас два таких. Салати, рясно заправлені майонезом, кілька лотків зі смаженою курочкою, котлети у величезній калюжі жиру, кілька видів копченої ковбаси. І, звичайно ж, її фірмове сало. Кілька шматків, загальною вагою з пару кілограм. Коли вона викладала все це добро, мій чоловік мало не стік слиною. Очі чоловіка запалилися фанатичним блиском, а потім пішло передчуття. Так, я вийшла заміж за раба свого апетиту.

Я стала міркувати, що ж робити. Відмовити свекрусі – нарватися на грандіозний конфлікт. Дозволити їй влаштувати бенкет у нас вдома – пустити коту під хвіст всі мої труди і лікування чоловіка. Або варто дозволити йому обіжратися, а потім, коли у нього знову заболить живіт, повчально сказати – «Я ж казала!». Та ні, я що, хай вже краще буде конфлікт. Яка різниця – одним більше, одним менше. Я глибоко вдихнула і пішла в атаку:

– Зіно Петрівно, все, що Ви принесли, Саші їсти не можна. Він зараз лікується, тому дотримується строгої дієти. Дякую Вам за турботу, але, боюся, вам доведеться все зібрати і віднести додому.

Чоловік, почувши мої слова, змінився в обличчі. В його очах була така печаль, що я насилу подавила бажання вручити йому вилку. А от свекруха, абсолютно не звертаючи на мене уваги, дістала велике блюдо і почала накладати на нього по троху з кожного лоточка. Наваливши величезну гору їжі, вона поставила тарілку перед Сашком. Чоловік зковтнув, але знайшов в собі силу відсунути блюдо:

– Мамо, я на дієті. У мене дійсно проблеми. Але виглядає все дуже смачно!

– На, з’їж смаженої курочки! Від їжі нічого боліти не може! – повчально промовила свекруха, знову підсовуючи тарілку синові. – Усі хвороби від хвилювань. Ти подивися, в яких умовах ти живеш? Важкі ситуації на роботі, а вже що у тебе вдома діється, я взагалі промовчу! Їж, рідний, їж, якщо хочеться!

Чоловік взяв вилку. Я ще раз попросила свекруху прибрати їжу, але вона знову мене проігнорувала.

Ну що ж, я все одно ворог номер один, мені не звикати. Я забрала у чоловіка вилку і кинула її в раковину, потім взяла блюдо і витрусила весь вміст у відро для сміття. В очах Зіни Петрівни я створила дикий акт вандалізму, справжнісінький злочин проти людства.

Як вона кричала, ви б чули. Вся округа тепер в курсі мого нахабства, нерозумності і жадібності. А ще – заздрості. Зіна Петрівна зібрала свою їжу, обізвала Сашка підкаблучником, побажала мені всього самого найгіршого і пішла, грюкнувши дверима так, що сусідка вискочила і влаштувала розборки.

А через півгодини після того, як свекруха пшла, чоловіку на телефон прийшло повідомлення: “Синку, ти приходь до мене сам, я тебе погодую. А ще краще, розлучайся. І тоді ти зможеш їсти все, що хочеш».

Ця жінка невиправна. А скільки ще таких ситуацій попереду – лячно уявити. Але свого я доб’юся – чоловіка вилікую. Чого б мені це не коштувало. І, якщо знадобиться, я буду постійно викидати їжу свекрухи. Хай вже не ображається. Або ображається – це справа суто Зінаїди Петрівни.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page