Була у нашому місті така історія, про яку, ще довго не забудуть люди.
Жила собі баба, якій вже майже 90 років. Дітей своїх у неї не було, доглядала за нею рідна племінниця Стефа (їй 55) зі своїми дітьми. Бабуся не ходяча і вже геть не здорова, жила в приватному будинку в центрі міста, а Стефка в квартирі.
Поки доглядала кілька років за бабкою, Стефа сама захворіла серйозно і лягла в лікарню, і в цей момент сусід по приватному будинку пропонує свого помічника (м’яко кажучи – любителя випити), який жив у нього і допомагав по господарству, допомагати бабусі, виносити за нею і годувати час від часу.
Стефа з радістю погодилась прийняти допомогу, платила, як годиться, а сусід з тим дядьком швидко відвезли бабусю до нотаріуса і оформили повторний заповіт. Через деякий час, бабуся пішла з життя, племінниця поховала її, як годиться, а як почала спадок оформляти, зрозуміла, що його вже скасували, так як був створений новий заповіт, не так давно.
І нічого не змогли довести. Те що заповіт було написано Стефою, ще при здоровій бабусі і кілька років тому і те, що вона доглядала багато років, і взагалі що вона єдина родичка, а цей чоловік за 2 місяці переписав на себе заповіт, і те, що баба не ходяча і не в повному уже розумі, нічого не допомогло.
І за законом все відійшло до чужої людини. Велику роль тут зіграло те, що бабуся не стояла на обліку і не мала медичних висновків про дієздатність.
Через 3 місяці відійшла у вічність і сама племінниця (самі розумієте чому), її дітям взагалі не світило нічого, а робочий, який доглядав бабку теж пішов з життя через кілька місяців після отриманого заповіту. Тому все дісталося сусідові по ділянці, так як той йому все відписав, ось так все хитро було зроблено.
Ось така неприємна історія, і нічого вже не вдієш. Та я вважаю, що Господь все бачить…
Передрук без посилання на ibilingua заборонений!
Фото ілюстративне – gintafiliasolis.wordpress
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook