fbpx

Стефанія потяглася і залюбувалася променями сонця і чоловіком. Треба було вставати і збирати всю свою купу дітлахів до садочку та школи. Олі було дванадцять. Гарна росла дівчина. Тарасику вже сім. Василько був найусміхненим і наймилішим з усіх дітей Стефанії. Поруч Назар, красень-чоловік. Як же сказати йому цю  новину? Стефі було дуже лячно

Осіннє сонечко неквапливо просвічувалося крізь фіранки. Стефанія потяглася і залюбувалася його променями. За вікном співали птахи і доспівували свої опівночі трелі жаби. Треба було вставати і збирати всю свою купу дітлахів до садочку та школи.

Олі було дванадцять. Гарна росла дівчина. Точна копія своєї матусі. У школі не могли їй нахвалитися: поводиться зразково, на уроки приходить завжди підготовленою, всім допомагає. Та й у активному творчому житті сільської школи Оля брала активну участь.

Тарасику вже виповнилося сім. Він гордо носив звання першокласника і часто не слухався свою старшу сестру, якій доводилося водити хлопчика до школи. Але всі ці дрібні перепалки між старшими були такими звичними та добрими, що ніхто вже навіть не звертав на них уваги.

Василько був найусміхненим і наймилішим з усіх дітей Стефанії. Хлопчик майже ніколи не плакав, ні з ким не сварився і радів кожній дрібниці. Василько ділився останньою цукеркою і віддавав нову іграшку, аби ніхто не сумував.

Стефанія поволі перевела погляд на свого чоловіка. Назар мирно сопів біля неї. Високий, добре складений красень-чоловік, у якого вона з кожним днем ​​закохувалась все більше. Він завжди допомагав їй навіть у найскладніших ситуаціях, цінував сім’ю та вирізнявся наполегливим характером. Справжній чоловік і опора родини!

Їй треба було поділитися з ним чимось потаємним. Стефі було дуже лячно. Вона говорила про це вже тричі. Але ніколи не хвилювалася так сильно. Жінка хотіла розбудити чоловіка, але в останній момент у неї грудка в горлі утворилася.

Стефанія тихенько встала з ліжка і почала збиратися. На годиннику сьома година. Час будити все численне сімейство. Раптом хтось торкнувся її плеча. За своїми важкими думами вона й не помітила, як підвівся Назар.

– Доброго ранку, моя люба! Ти гарнішаєш з кожним днем! – усміхнувся він їй і поцілував у щоку.

– Привіт, коханий! Нам треба з тобою поговорити серйозно! – лагідно і рішуче відповіла вона.

– Що трапилося? – повів бровами Назар.

– Нічого такого. Ну, це раніше сталося… – розгублено почала Стефанія.

– Стефо, не томи! – голос чоловіка став напруженим.

– Словом, нас скоро стане більше. У нас знову буде дитинка! – видихнула Стефанія.

– Знову?! Але ж ми з тобою домовлялися, що більше нам дітей не треба! Он цих спиногризів потрібно поставити на ноги, – голос чоловіка був холодним і навіть роздратованим. – Може, там термін невеликий? Сходи і дізнайся точно.

– Ти хочеш відмовитися?.. Тобто ми трьом дали життя, а цю?..

– Ні, я хочу вберегти нашу сім’ю від зайвих витрат і труднощів! – відповів Назар і пішов поратися надвір.

Стефанія покірно опустила голову і почала збиратися до лікарні. Перечити чоловікові вона не звикла.

– Вам треба лише народжувати! – Сказала їй лікарка. – По-перше, вік не дозволяє, а по-друге, вже термін великий. Тож народжуйте!

– Дякую! – Усміхнулася Стефанія і поспішила додому.

З порога вона одразу ж повідомила все чоловіку, який стояв у коридорі і начищав свої кирзові черевики.

– Назар, хочеш ти цього чи ні, але в нас буде дитина!

– Ура! У нас буде дитина! – Закричав Василько, вискочивши з кухні. Стефанія на хвилину зніяковіла і втиснула голову в плечі.

– Знову?! Мам, давай тільки дівчинку, бо мені цих хлопчаків уже з головою вистачає, – почувся голос Олі з кімнати. – Тільки чур я з коляскою гулятиму!

– Ні! Мамо, тільки братика! – вторив сестрі Тарасик. – Мене вже Оля дістала. Дивись, скільки після Васі речей залишається – все буде дитині!

Стефа мимоволі посміхнулася. Ось так новина розлетілася по всій їхній численній родині. Тільки Назар не радів і вдавав, що нічого не сталося. Стефанії було прикро через таку реакцію чоловіка, але вона намагалася не думати про погане, а дбайливо носила під серцем дитинку.

…Забирали Ганну з немовлям всією численною родиною. Діти на перебій просили потримати на руках крихітного Андрійка. Оля прямо розквітла і всім оточуючим радісно розповідала, який у неї чудовий братик народився. Стефанія ніжно посміхалася і не могла натішитися своїми дітками.

Раптом до жінки підійшов Назар і спробував узяти на руки малюка. Але Андрійко зайшовся тривожним плачем

– Не плач маленький, все буде добре! Це тато. Бачиш, ти його не хотів, ось він до тебе не хоче! – Сказала Стефа і осіклася. Назар помінявся в обличчі та відійшов від дружини і родини.

– Та я пожартувала, Назаре! Він зовсім крихітний і нічого не розуміє! – зрозуміла свою помилку Стефа..

Якось вона прокинулася серед ночі і зрозуміла, що Андрійко вже не плаче. Вона обернулася до ліжечка і побачила Назара, який ніжно баюкав сина на руках і шепотів:

— Мій хлопчику, який ти гарний! Я так боявся твоєї появи і такий щасливий, що ти є! Тато тебе образити не дасть! Ніколи! Прости мене…

Стефанія залюбувалася цією ідилією, від якої було важко відвести погляд, відчула хвилю любові до чоловіка, потім тихенько лягла і заплющила очі. Не хотілося їй порушувати це усамітнення батька та сина.

За кілька місяців Стефанія пішла на плановий огляд. У неї все було добре. У коридорі жінка побачила молоду дівчину. Та була чимось стурбована.

– У вас все добре? – Запитала Стефанія незнайомку. – Ви не переживайте, це дуже гарний та уважний лікар!

– Я знаю… Просто це вже третя дитинка. Два попередні очікування закінчувалися недобре. А дитину так хочеться… Може, хоч цього разу все вийде…

– Все буде добре! – Усміхнулася Стефа і міцно обійняла незнайомку. Це було найбільше, що вона могла зробити.

Біля входу на Стефанію чекала вся її численна родина. Оля возила коляску з мирно сопучим Андрійком, тарасик бігав із Васильком подвір’ям, а назар стояв і посміхався цій картині, на яку міг дивитися вічність.

У цей момент Стефанія зрозуміла, що вона – найщасливіша у світі жінка, адже у неї є найважливіше – кохання та підтримка її рідних!

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page