fbpx
життєві історії
Стелять вони мені медом, а старша невістка, жінка брата мого хлопця, говорить, щоб я не повторювала її помилку і не влізала в цю родину неможливих скнар, що вони по сім разів один пакетик чаю заливають, що в них на кухні – вонюча банка з тими пакетиками. Я їй не вірила. Адже мій коханий – добрий і ласкавий. І ось принесла мені майбутня свекруха туфлі на подарунок з «Секонду», один – 36 розміру, другий – 38

Стелять вони мені медом, а старша невістка, жінка брата мого хлопця, говорить, щоб я не повторювала її помилку і не влізала в цю родину неможливих скнар, що вони по сім разів один пакетик чаю заливають, що в них на кухні – вонюча банка з тими пакетиками. Я їй не вірила. Адже мій коханий – добрий і ласкавий. І ось принесла мені майбутня свекруха туфлі на подарунок з «Секонду», один – 36 розміру, другий – 38…

Познайомилася я півроку тому з хорошим хлопцем. Мені вже 33 і дуже пора заміж, а Сашко мені сподобався, з часом ми відчули, що кохаємо одне одного і хочемо бути разом. Йому 34, живе з мамою, є старший брат, давно одружений.

Якось пішли ми до його брата в гості, а його дружина, старша невістка Ольга, сказала мені, щоб я не повторювала її помилку і не влізала в цю родину неможливих скнар, що вони по сім разів один пакетик чаю заливають, що в них на кухні – вонюча банка з тими пакетиками…

Я їй не повірила, адже не була ще на той момент в гостях у майбутньої свекрухи. Ще Ольга сказала, що вони всі тільки «Укрпоштою» користуються, бо «Нова пошта» багато за пересилку дере, що хліб купують у супермаркеті лише ввечері, коли вже діють скидки…

Ну як було повірити в таке, адже мій коханий – добрий і ласкавий. Пізніше я таки побувала у них в гостях і дійсно побачила ту баночку з чайними пакетиками, їх там було з десяток, мама Олександра наливала собі в чашку рідину з тієї баночки і додавала окропу…

Але мені й собі Сашко взяв і заварив нові пакетики, і я подумала, що нехай вона п’є собі, що хоче і як хоче, а в нашій з ним родині все буде по-іншому. Тим більше, що жити ми будемо окремо, у моїй однокімнатній квартирі, яку потім, коли задумаємося про діток, поміняємо на двушку.

Але та сама Ольга мені сказала, що вплив матері і її скупердяйського виховання вже відбився на обох її синах, що вона думає скоро розлучатися зі старшим Сашковим братом, бо вже не витримує його бережливості.

Але я знову не надала значення її застереженням…

І ось принесла мені перед Новим роком майбутня свекруха туфлі на подарунок з «Секонду», один – 36 розміру, другий – 38. Це тоді, коли у мене – з7 розмір. Я дивилася на неї. як на пришелепкувату, а вона на повному серйозі видала:

– А що? Дуже хороші туфлі! На весну – якраз. Ти, доцю, в 36-й побризкай одеколоном, і він розійдеться-розтягнеться, а в 38-й підклади ватки.

Ну, в мене дар мови відібрало, звісно. Але у мене вистачило такту подякувати Ірині Василівні, запросити її на чай.

…Сашко сьогодні в нічну зміну, а я все думаю: можливо, Ольга права, і треба тікати, поки не пізно, від цих людей?.. Адже за півроку від Сашка – жодного подарунку, якогось матеріального знаку уваги…

А що головне – ми вже заяву на розпис віднесли в РАЦС! І що тепер робити? Заміж-то заміж, але попасти як «попала» Ольга, теж не дуже хочеться…

А Ірина Василівна мене з цими черевиками, ваткою і одеколоном ну зовсім з колії вибила…

Автор – Олена К.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook