fbpx
життєві історії
Степан зателефонував з Німеччини в жовтні, саме в цей час я чекала, що він переведе на карту гроші, оскільки потрібно було вже оплачувати іпотеку. Але чоловік відразу, не соромлячись, сказав, що жодної копійки я не отримаю. – Зрозумій мене правильно. У мене тут нова жінка. Ми разом працюємо. Юля також Українка. – Наступний дзвінок був на Різдво

Степан зателефонував з Німеччини в жовтні, саме в цей час я чекала, що він переведе на карту гроші, оскільки потрібно було вже оплачувати іпотеку. Але чоловік відразу, не соромлячись, сказав, що жодної копійки я не отримаю. – Зрозумій мене правильно. У мене тут нова жінка. Ми разом працюємо. Юля також Українка. – Наступний дзвінок був на Різдво.

Ми познайомилися з Степаном в торговому центрі. Довгий час переписувалися і зідзвонювалися. Жили ми двоє в Києві, але в різних районах. На вихідних зустрічалися, багато часу проводили на природі, гуляючи в парках, ходили в кіно.

Степан був розлучений. З колишньою дружиною у них двоє синів, але на момент нашого знайомства вона вийшла вдруге заміж. Він часто брав синів на наші прогулянки, його хлопчики звикли до мене. Після розлучення він жив на орендованій квартирі, залишивши колишній дружині і дітям квартиру, а вона на 3 роки нотаріально відмовилася від аліментів.

У мене була своя квартира, куди Степан і переїхав. Через рік ми відгуляли весілля, а ще через рік в 2014 на світ з’явилася дочка Іванка. Степан був хорошим, турботливим чоловіком і батьком, він любив дочку і не забував своїх старших синів.

Ми взяли в іпотеку двокімнатну квартиру, а в мою однокімнатну впустили квартирантів. Його сини приходили до нас в гості, вони добре ставилися до мене і любили сестру, грали з нею. Вона їх чекала і завжди сумувала. Вони жодного разу не прийшли до неї з порожніми руками, і я до них добре ставилася.

З його колишньою дружиною ми теж спілкувалися. Так вийшло, що після переїзду я влаштувалася на нову роботу, і вона стала моєю колегою. Наші родичі, друзі, знайомі, сусіди вважали нас ідеальною сім’єю.

Якось одразу ж після зими Степан втратив роботу, встав на біржу, вечорами таксував. Сини після 9 класу подали заяви в коледж, який знаходився в іншому місті (за обраною ними спеціальністю). Влітку його приятель покликав на заробітки в Німеччину.

Увечері ми порадилися і вирішили, що він поїде, тим більше цей приятель сам запропонував Степану пожити в другій кімнаті орендованої квартири, поки не визначиться з житлом. Ми з Іванкою поживемо рік ще тут, а в наступному році переїдемо до нього. Іванка ходить останній рік в садок, займається з логопедом, а там в садок не візьмуть.

До Німеччини ми поїхали всі разом. У мене була відпустка. Зупинилися у того самого приятеля в квартирі. Степан влаштувався на роботу, а ми повернулися додому, чекали його приїзду з нетерпінням в жовтні. Зідзвонювалися щодня, довго розмовляли.

Так минув серпень і вересень. У жовтні ми чекали Степана додому на вихідні, але він перестав нам писати і телефонувати. Якщо я дзвонила, він не кожен раз відповідав або говорив, що зайнятий, взяв в оренду житло і довго добирається до будинку. Я собі місця не знаходила, дочка теж кожен день питала, чому тато не дзвонить і не розказує їй цікаві історії. Його мовчання тривало два тижні. Моя мама відразу мені сказала, що у нього з’явилася інша жінка. Я гнала цю думку геть, але з кожним днем ​​все більше і більше усвідомлювала, що мама права.

Він подзвонив 25 жовтня, коли треба було платити за іпотеку, сказав, що грошей у нього немає, просив вибачення, що так вийшло. Зізнався, що зійшовся з жінкою зі своєї роботи (також українка), тому що не було де жити, а у неї на орендованій квартирі кімната звільнилася. У того земляка теж з’явилася жінка, а в іншій кімнаті стали жити її діти. І мені не знав, як сказати.

Для мене це стало потрясінням. Просив розлучення, сказав, що ця жінка це та, про яку він мріяв все життя, його ідеал. Довго писав, яка у неї важка доля, батьки неблагополучні. Шлюб також не приніс їй щастя, чоловік частенько заглядав у чарку. А він той, хто може і повинен зробити її щасливою. А я сильна жінка, зможу подбати про себе сама, а вона ні. І грошей особливо від нього не чекати, адже житло вони орендують, а  це дуже дорого, його жінці колишній чоловік аліменти не платить, що він збирається платити на трьох дітей половину своїх доходів. Сказав, що зможе максимум по 2 тисячі гривень на дитину надсилати.

Ночами я лила сльози. Після того, як він мені зізнався і став викладати в соцмережах спільні з нею фотографії. Одну її з букетами квітів, потім перед Новим роком виклав загальні їх фото з обручками. Це бачили всі наші знайомі, родичі, друзі, сусіди. Він її всюди позначив, що вона його жінка. Найдивніше для мене було, коли хто-небудь запитував: “А ви що розлучилися, а то дивно, що Степан з іншою жінкою фотографії виставляє”. І ми з донькою переїхали в нашу квартиру, і я також видалила профіль з соцмереж.

У грудні Степан знову з’явився, почав писати повідомлення у вайбер, дзвонив знову як ні в чому не бувало. Виявляється його жінка поїхала з сином у відпустку до себе в село і залишила його святкувати Новий рік одного. Дзвонив і по відеозв’язку і писав кожен день, слав нам свої фотографії, адже його жінки не було поруч. А я наївно вважала, що може він дійсно нас любить і повернеться.

Одразу ж після Різдва (його жінка і син в цей час були в дорозі) він мені дзвонив, але ми були з донькою в гостях і  я не почула дзвінка. Ми були в гостях у сусідів, там було багато людей, і коли я передзвонила Степану, він почув чоловічі голоси. Він зажадав, щоб ми повернулися додому, не сиділи з чоловіками. Потім почав голосити, що любить нас, але так склалися обставини. Просив не шукати собі чоловіка, бо він ревнує. Сказав, що кожну з нас любить по-своєму. Я змінила номер телефону, Іванці сказала, що тато нескоро повернеться.

Згодом я подала на аліменти, хоча він мене просив цього не робити, просив зрозуміти, що вони орендують житло, його жінка поки у відпустці, а аліменти не отримує… Він поки один годувальник, доводиться годувати трьох осіб.

А ще до того всього вони планують найближчим часом відгуляти весілля.

Його два сини частенько приїжджають до нас з Іванкою. Вони не розуміють, як батько так міг зробити. Спершу він покинув їх матір, а згодом і мене з донечкою…

Фото ілюстративне