Стільки років вони вимолювали у Боженьки дитятко. Де тільки Вікторія зі Степаном не їздили. До яких тільки світил не зверталися – всі розводили роками. І лише через вісім років Господь послав молодій парі омріяне дитятко. Степан, як тримав Богданку на руках, навіть не дихав. Після роботи відразу до дружини і дитини мчав. Вся правда відкрилася в один “прекрасний” день. Не знаю, хто тільки Степана надоумив. Але й Віка тоже “добра”. Все містечко на вуха поставила.
– Містечко у нас невеличке, тому плітки швидко “попливли рікою”. Багато хто Степана звинувачував в тому, що він неправильно вчинив. Після розлучення з Вікою він від доньки тікав, не хотів навіть бачитися з дитиною. Малятко кличе тата, наздоганяє, а той ховається. Віка, звичайно, тоже не дуже гарно вчинила, але Степан міг би по-людськи все зробити. Я вважаю, що дитина тут не винна, — розповідає 30-річна Мар’яна.
Мар’яна приїхала до батьків. Вона щороку приїжджає сюди під час відпустки. Від матері дізналася, як склалася доля її однокласниці Вікторії. Все містечко досі на вухах стоїть, обговорюючи цю тему.
– Віка здавалася правильною та зразковою дівчиною. Ще зі школи. Та й заміж вискочила за Степана з великої любові. Вони відгуляли весілля та почали обживатися біля батьків. Дітей тільки в них довго не було, Віка все кудись їздила. Різних світил медицини вишукувала, — розповідає Мар’яна.
– Але все-таки вдалося випросити у Боженьки дитятко?
– Так, Степан був на сьомому небі від щастя. Він її на руках носив і з нетерпінням чекав на малюка. Після появи на світ доньки чоловік з неї порошинки здував, сам усе робив і ночами не спав. Якщо інші мужики після роботи з друзями зустрічалися, то той одразу додому біг. До 7 років все було добре, а потім…
– Що сталося?
– Не знаю, що Степану на думку спало, але він вирішив перевірити, чи його це дитина. Мабуть, люди його наші накрутили, от і почав сумніватися. Навіть грошей не пошкодував на таке задоволення. І уявляєш, з’ясувалося, що він не батько Богданки.
Від Вікторії ніхто такого не очікував, адже вона була далека від такого. У голові не вкладалося, що жінка могла “наставити роги” чоловіку. Вона ж завжди була така правильна!
– Мабуть, у тихому вирі… Степан одразу поник, почав у чарку зазирати і від Богданки ховатися. Подав на розлучення, але ділити майно не став, тільки свої речі забрав. Віка бігала за ним, але він її не підпускав. Вона сподівалася його повернути, але, мабуть, не доля, – зітхає Мар’яна.
Тепер Степан ні з ким із колишніх родичів не спілкується. Його зрозуміти можна, але дитина тут до чого? Він же Богданку всі ці роки бавив, любив, душу в неї вкладав. А тут раз і все змінилося! Але ж дівчинка нічого не розуміє, він для неї як був татом, так і залишається.
– Хіба так можна робити? Образився на дружину, але дитина чим тобі не догодила? Він же з її появи на світ не дихав, на руках носив і колискові співав. А тепер усе? Стала чужою дитиною? – плаче Мар’яна.
Чи правий чоловік? Чи можна виправдати його поведінку? Що скажете з цього приводу?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
