fbpx

Свекруха моя головою зовсім не думає на старості років, скажу я вам щиро, дорогі читачі. От мені її не зрозуміти, хоч там що кажіть! Жінка в такому поважному віці – 58 років, вдома, і привела в свій дім якогось мужика, сказала, що кохання в них неземне! І ще б добре, сама жила, а то ж з нами, онуки це все бачать! Ну орендували б квартиру собі, з’їхали – тоді які до вас претензії. А так це вже переходить всякі межі! Мама чоловіка зустріла у 58 років – тільки уявіть цей брєд – кохання!

Свекруха моя головою зовсім не думає на старості років, скажу я вам щиро, дорогі читачі. Розкажу, чому саме так вважаю і попрошу вашої думки й поради. Бо це вже переходить всякі межі!

От мені її не зрозуміти, хоч там що кажіть! Жінка в такому поважному віці – 58 років, вдома, і привела в свій дім якогось мужика, сказала, що кохання в них неземне! І ще б добре, сама жила, а то ж з нами, онуки це все бачать! Ну орендували б квартиру собі, з’їхали – тоді які до вас претензії, а так – ну вибачте, це ні в які ворота не лізе!

Ми нормальна родина. у нас з чоловіком двоє діток.  Дітям нашим 6 і 4 роки, хлопчик і дівчинка. Ми живемо у будинку свекрухи вже майже 7 років. Лідія Михайлівна овдовіла 10 років тому.

Свекруха жила сама весь цей час. тому й запросила нас до себе, коли ми одружилися і потинялися два роки по оредованим квартирам.  Тоді вона й сказала, щоб не вигадували, а шли до неї – місця вистачить усім.

І все було добре, але сталася подія – наче сніг на голову посеред літа, інакше не скажеш! Мама чоловіка зустріла у 58 років – тільки уявіть цей брєд – кохання!

І свекруха вирішила з цим чоловіком зійтися, жити разом і запросила його теж до себе, тобто в той самий будинок, де живемо і ми! Місяць тому цей Кирило Даилович продав свою квартиру в сусідньому райцентрі і приїхав до нас жити. Трохи допоміг нам із грошима, частину роздав родичам і тепер мешкає з нами.

Я не знаю, як до нього ставиться. У мене вся ця ситуація викликає нерозуміння взагалі. Хоча дивно, що інших все влаштовує, навіть мого чоловіка. Поки що цей дід дає гроші і купує, що хоче.

Ми з чоловіком, до речі, почали будувати окремий будинок, але я розумію, що ще кілька років тут житимемо, в цьому гуртожитку, слів нема просто! Ото чим думає моя свекруха, який приклад онукам подає???

Мені дуже неприємна вся ця ситуація і я не знаю, як ставиться до цього зовсім незнайомого чоловіка навіть з його грішми. Я вважаю, що якби вони були порядні  – орендували би собі квартиру і жили б там вдвох., це було б найправильніше. Так ні ж, треба оце мелькати у нас і дітей на очах.

Я не знаю, як їх переконати з’їхати з будинку, поки ми ще тут живемо з дітьми. Але розумію, що довго я так не витримаю і буде якийсь конфлікт. Як його уникнути? Дуже сподіваюся на добрі поради!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено

You cannot copy content of this page